БРОМАТОМЕТРІЯ

БРОМАТОМЕТРІЯ — титриметричний метод визначення відновників, а також органічних сполук, які реагують з бромом. При титруванні робочим розчином КBrO₃ відбувається реакція:

BrO₃^– + 6H⁺ + 6ë Br ^— + 3H₂ O (Е⁰ =1,45 В),

надлишкова крапля титранту окиснює бромід-іони за рівнянням

BrO₃^– + 5Br^— + 6H⁺ 3Br₂ + 3H₂O

до вільного брому, який забарвлює розчин у жовтий колір (безіндикаторне титрування) або знебарвлює індикатор (метиловий червоний, метиловий жовтогарячий). Кінцеву точку титрування визначають також потенціометричним або фотометричним методами. Титрування органічних сполук відбувається при додаванні до розчину титранту надлишку КBr (бромід-броматна суміш). Бром, що утворюється, взаємодіє з органічною сполукою, тому іноді бромід-броматометрію відносять до Б., яка базується на використанні стандартного розчину Br₂. При використанні як титрант водного розчину KBrO₃ надлишок KBr додають до розчину, що аналізують, перед титруванням. При зворотному броматометричному титруванні бром, що утворився при взаємодії бромат-іонів з бромід-іонами, окиснює доданий надлишок KI до вільного йоду, який титрують розчином Na₂S₂O₃ у присутності крохмалю (індикатор) або визначають методом зворотного арсенітометричного титрування:

H₃AsO₄ + 2H⁺ + 2ē HAsO₂ + 2H₂O
(E⁰ = 0,56 B)

У цьому випадку до розчину, що містить вільний бром, додають стандартний розчин NaAsO₂, надлишок якого титрують KBrO₃ (індикатор — метиловий жовтогарячий, метиловий червоний). Броматометрію застосовують для визначення сполук As(III), Sb(III), Sn(II), Cu(I), Fe(II), гідразину, гідроксиламіну, семікарбазиду, мурашиної кислоти, а також ароматичних (феноли, крезоли, ароматичні аміни, резорцинол) та ненасичених органічних сполук, здатних до реакцій заміщення або приєднання Br₂ відповідно; для непрямого визначення катіонів металів (Al³⁺, Mn²⁺, Mg²⁺, Fe³⁺, Zn²⁺), що утворюють з 8-оксихіноліном малорозчинні сполуки.

Літ: Берка А., Вултерин Я., Зыка Я. Новые редокс-методы в аналитической химии. — М., 1968.