БУМЕТАНІД

БУМЕТАНІД (bumetanidum), (3-бутиламіно-4-фенокси-5-сульфамол]бензойна кислота.

C₁₇Н₂₀N₂O₅S Мол. м. 364,4

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, практично нерозчинний у воді, розчинний в ацетоні та спирті, малорозчинний в ефірі та метиленхлориді. Розчиняється в розведених розчинах гідроксидів лужних металів. Проявляє поліморфізм. Т_{пл ≈}233 °С УФ-спектр: λ_max=224 нм (=720–760), λ_max=320 нм у розчині натрію гідроксиду, λ_max=335 нм (=116), λ_max=222 нм (=703) у метанолі, λ_max=340 нм (=80), λ_max=226 нм (=631) у 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої. Зберігають у добре закупореній тарі, яка запобігає дії світла.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; УФ-спектр розчину речовини у розчині натрію гідроксиду має λ_max при 224 нм (=720–760) та при 320 нм; методом ТШХ; за реакцією з натрію карбонатом — амоніак, що утворюється, забарвлює червоний вологий лакмусовий папір у синій колір. Кількісно визначають методом алкаліметрії у спиртовому середовищі (індикатор — феноловий червоний).

Фармакологічна група. C03CA02 — діуретичні препарати.

Фармакологічні ефекти. Діуретичний препарат зі швидкою й нетривалою дією. Порушує реабсорбцію іонів натрію й хлору в товстому сегменті висхідної частини петлі Генле. Збільшує виведення іонів натрію, калію, магнію, кальцію, затримує в організмі сечову кислоту, зменшує набряки, має гіпотензивну дію. При в/в введенні розширює вени.

Застосування. Набряки різного генезу (у т.ч. при хронічній серцевій недостатності, синдромі портальної гіпертензії, нефротичному синдромі). Набряки легенів, мозку, серцева астма. Артеріальна гіпертензія. Застосовується для форсованого діурезу (див. Діуретики).

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.