ЛАНЦЮГ ПОСТАЧАННЯ

ЛАНЦЮГ ПОСТАЧАННЯ (SCM — Supply Chain Management) — інтеграція діяльності ФП із постачальниками, дистриб’юторами, логістичними операторами і споживачами ЛП або медичних виробів з метою оптимізації переміщення матеріального потоку та підвищення ефективності діяльності всіх учасників Л.п. Головним акцентом в управлінні Л.п. є взаємовідносини організацій з метою досягнення більш сприятливих результатів для всіх членів цього ланцюга. До перешкод впровадження концепції управління Л.п. належать: відсутність знань і досвіду; диспропорції у платоспроможності контрагентів; відсутність довіри до контрагентів; фінансова ситуація; недостатній розвиток транспортно-складської та інформаційної інфраструктури; зміна якості ЛП або медичних виробів під час транспортування; порушення технології зберігання та вантажопереробки дистриб’юторами; недостатня прозорість просування продукції та даних; невизначеність у системі документообігу; зростання обсягів контрафактних субстанцій, матеріалів, ЛП або медичних виробів; велика кількість посередників; невизначеність в урахуванні даних про дату виробництва та сертифікації.

Ефект безпосередньої логістичної кооперації підприємств у ланцюг поставок проявляється в отриманні корисностей споживачами, постачальниками і дистриб’юторами (схема).

Управління ланцюгом поставок
Корисності споживачів		Корисності дистриб’юторів		Корисності постачальників
покращання якості ЛП або медичних виробів; зниження витрат; скорочення терміну поставок; більш раннє реагування постачальників; покращання конкурентоспроможності; еластичність реалізації замовлення		збільшення лояльності споживачів; краща ринкова орієнтація; покращання стосунків з постачальниками		покращання збуту фармацевтичної продукції; довгострокові угоди; покращання якості ЛЗ або медичних виробів; зменшення витрат; скорочення тривалості циклу; надійність прогнозування; значна величина прибутку

Схема. Потенційні корисності учасників ланцюга поставок

Ефективна реалізація концепції Л.п. відповідно впливає на інформацію та організацію забезпечення. Специфіка фармацевтичного ринку підвищує актуальність підходу до управління системами розподілу ЛП або медичних виробів. Це обґрунтовується низкою факторів, серед яких є такі: широкий асортимент фармацевтичної продукції; специфіка вимог щодо технології перевезень для різних груп ЛП або медичних виробів; різні способи складської обробки ЛП або медичних виробів; труднощі з отриманням сертифікатів, ліцензій та інших дозвільних документів; обмежена замінність фармацевтичної продукції; недоступність продовження строку придатності; тривалі терміни поставки субстанцій і матеріалів; необхідність контролю якості при закупівлях субстанцій і матеріалів; наявність на ринку великої кількості контрафактних субстанцій, матеріалів, ЛП або медичних виробів; планування оптимальних потреб у субстанціях, матеріалах, ЛП або медичних виробах; необхідність підготовки кваліфікованих спеціалістів; необхідність наявності спеціального інформаційного середовища, системи обліку та кодифікації, що дозволяють забезпечити простежуваність просування субстанцій, матеріалів, ЛП або медичних виробів; відсутність системи виконання термінових штучних замовлень на постачання субстанцій, матеріалів, ЛП або медичних виробів із інших регіонів за доступними для пацієнтів цінами.

Ефект від впровадження Л.п.: зниження запасів субстанцій, матеріалів, фармацевтичної продукції; зниження витрат на складування; покращання якості обслуговування поставок; редукція витрат транспорту внаслідок послідовності руху субстанцій, матеріалів, ЛП або медичних виробів на всіх стадіях поставок й екологічної ефективності всієї системи розподілу.

 Coyl I.I., Bardi E.I. Langley C.I. Tl management of Business Logistics. West Publishing Company, St. Pall, 1996; Poimer Ch.C. Aberrance Supply Chain management. Berrett-Raheer Publishers, San Francisco, 1999.