ЛЕВОМЕПРОМАЗИНУ ГІДРОХЛОРИД

ЛЕВОМЕПРОМАЗИНУ ГІДРОХЛОРИД (Levomepromazini hydrochloridum), (2R)-2-Метокси-(2-метил-3-диметиламіно-пропіл)-фенотіазину гідрохлорид.

C₁₉H₂₄N₂OS, HCl                                                Мол. м. 364,9

АФІ синтетичного походження. Білий або жовтуватий кристалічний порошок, малогігроскопічний, легкорозчинний у воді та етанолі, практично нерозчинний в етері. Чутливий до дії повітря та світла. Існує у вигляді двох форм з T_пл — 142 та 162 °С. Зберігають у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за УФ-спектром водного розчину (λ_max=250 нм; λ_max=302 нм); методом ТШХ у системі ацетон — діетиламін — циклогексан (10:10:80); платівку проявляють в УФ світлі при 254 нм; за T_пл основи (Т_пл~122–128 °С); за характерними реакціями на хлориди. Кількісно визначають алкаліметрично з потенціометричним фіксуванням точки еквівалентності.

Фармакологічна група. N05АA02 — нейролептичні, антипсихотичні препарати.

Фармакологічні ефекти. Блокада допамінергічних рецепторів головного мозку, антагоніст норадреналіну, серотоніну, гістаміну, ацетилхоліну.

Застосування. Психомоторне збудження, інволюційний психоз, параноїдно-галюцинаторні синдроми (шизофренія, делірій). Як допоміжний засіб при епілепсії, олігофренії, ажитованій депресії.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под. ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1.