ЛЕГЕНІ (лат. pulmones) — парний орган. Ліва і права Л. займають майже всю грудну порожнину. Права Л. більша і складається з 3 частин, ліва — з 2 частин. На внутрішній поверхні Л. розміщені ворота, через які проходять бронхи, легеневі артерії, легеневі вени, нерви та лімфатичні судини. Зовні Л. вкриті сполучнотканинною оболонкою — плеврою, що складається з 2 листків: внутрішній листок зростається з тканиною Л., а зовнішній — зі стінками грудної порожнини. Між листками утворюється простір — порожнина плеври. Поверхні обох оболонок дуже гладенькі й ковзкі, постійно зволожуються. Тому в нормі їх тертя під час дихальних рухів не відчувається. У плевральній порожнині тиск на 6–9 мм рт. ст. нижчий від атмосферного. Все це сприяє рухам Л. під час вдиху й видиху. Разом із кровоносними судинами і нервами бронхи входять у Л. Бронх, що входить у праву Л., розгалужується на 3 гілки відповідно до кількості часток Л. Бронх, який входить у ліву, поділяється на 2 гілки. У кожній Л. гілки багаторазово галузяться, утворюючи так зване бронхіальне дерево. Всередині трахея і бронхи вкриті слизовою оболонкою. Найтонші бронхи називають бронхіолами. Вони поділяються на 2 дихальні бронхіоли, які закінчуються альвеолярними мішечками. Стінка мішечків побудована з легеневих пухирців, або альвеол, діаметром 0,2–0,3 мм. Стінка альвеоли складається з одного шару плоского епітелію і тонкого шару еластичних волокон. Альвеоли вкриті густою сіткою кровоносних капілярів, в яких відбувається газообмін. Вони утворюють дихальну (газообмінну) частину Л., а бронхи — повітроносний відділ. У Л. дорослої людини близько 300–400 млн альвеол, їхня поверхня становить 100–150 м2, тобто загальна поверхня Л. у 50–75 разів більша, ніж уся поверхня тіла людини.
Біологія / А.О. Слюсарєв, О.В. Самсонов, В.М. Мухін та ін. — К., 2002; Самусев Р.П., Селин Ю.М. Анатомия человека. — М., 2004; Словарь физиологических терминов / Под ред. акад. О.Г. Газенко. — М., 1987; Фізіологія з основами анатомії людини / Л.М. Малоштан, О.К. Рядних, Г.П. Жегунова та ін. — Х., 2003.