ЛІЗИНОПРИЛУ ДИГІДРАТ

ЛІЗИНОПРИЛУ ДИГІДРАТ (Lisinoprili dihydricum), N[N(1S)-1-карбокси-3-фенілпропіл]-L-лізил-L-пролін.

С₂₁H₃₁N₃O₅·2Н₂О                                           Мол. м. 441,5

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, розчинний у воді, повільно розчинний у метанолі, практично нерозчинний в ацетоні та етанолі. рКа₁=2,5; рКа₂=4,0; рКа₃=6,7; рКа₄=10,1; УФ-спектр: λ_max=246; ~254; ~258; ~261; ~ 267 нм ( = ~4,0; ~4,5; ~5,1; ~5,1; ~3,7) в 0,1 М розчині натрію гідроксиду; λ_max=246; ~253; ~258; ~264; ~267 нм (=~3,2; ~3,9; ~4,5; ~3,0; ~2,8) у 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої; [α]_D²⁵= –43 ^о …–47 ^о в 0,25 М розчині цинку ацетату. Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції. Кількісно визначають потенціометричним титруванням.

Фармакологічна група. С09АА03 — інгібітори АПФ (ангіотензинперетворювальні ферменти).

Фармакологічні ефекти. Гіпотензивна, вазодилативна, кардіопротекторна, натрійуретична дія.

Застосування. Артеріальна гіпертензія (моно- і комбінована терапія), у т.ч. реноваскулярна, гострий інфаркт міокарда при клінічностабільному стані хворого, серцева недостатність (допоміжна терапія), у т.ч. безсимптомна лівошлуночкова серцева недостатність на тлі гострого інфаркту міокарда, постінфарктний період, діабетична нефропатія.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству /Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1.