ХЛОРГЕКСИДИН

Хлоргексидин, Chlorhexidini diacetas, Chlorhexidini digluconatis solutio, Chlorhexidini dihydrochloridum, Chlorhexidine gluconate solution (PhEur); Chlorhexidine acetate, Chlorhexidine gluconate solution, Chlorhexidine hydrochloride (BP); N,N00-Bis(4-chlorophenyl)-3,12-diimino-2,4,11,13-tetraazatetradecanediimidamide (CAS №55–56–1); син.: 1,6-bis[N0-(p-Chlorophenyl)-N5-biguanido]hexane; N,N00-bis (4-chlorophenyl)-3,12-diimino-2,4,11,13-tetraazatetradecanediimidamide; 1,6-di(40-chlorophenyldiguanido)hexa-ne — білий кристалічний порошок без запаху, гіркий на смак.

C₂₂H₃₀Cl₂N₁₀                                                      Мол. м. 505.48

Отримують конденсацією поліметиленбісдиціанідаміду з 4-хлоранілін гідрохлоридом або конденсацією 4-хлорфенілдиціанідаміну з гексаметилендіамін дигідрохлоридом. Може бути синтезований з бігуанідів. Отриманий продукт має такі властивості: Т_пл — 132–134 °С; критична концентрація міцелоутворення ≈0,6% (залежно від складу іонів у розчині). Хлоргексидин та його солі виявляють протимікробну активність відносно грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів; Proteus vulgaris та Pseudomonas aeruginosa менш чутливі до дії хлоргексидину; він неактивний відносно ацидофільних бацил, спорових форм бактерій та деяких грибів. Солі Х. виявляють активність щодо деяких ліофільних вірусів (аденовіруси, вірус простого герпесу, вірус грипу). Оптимальна антимікробна активність Х. проявляється при рН 5,0–7,0. Мінімальні інгібуючі концентрації хлоргексидину наведені в таблиці.

Таблиця. Мінімальна інгібуюча концентрація хлоргексидину

Солі хлоргексидину несумісні з милами та іншими аніонними ПАР, сумісні з більшістю катіонних та аніонних ПАР. Однак за наявності високих концентрацій останніх активність Х. суттєво знижується внаслідок міцелярного зв’язування.

Солі хлоргексидину внаслідок низької розчинності у воді осаджуються з розчину, якщо їх вміст більше 0,05%, особливо за наявності неорганічних та деяких органічних кислот та солей (бензоати, бікарбонати, борати, карбонати, хлориди, цитрати, йодиди, нітрати, фосфати та сульфати); виявляють достатню седиментаційну стійкість, якщо їх вміст менше 0,01%. Солі Х. несумісні з натрію альгінатом, натрію карбоксиметилцелюлозою, крохмалем, трагакантом, діамантовим зеленим, хлорамфеніколем, купруму сульфатом, натрію флуоресцеїном, формальдегідом та цинку сульфатом.

Хлоргексидин та його солі завдяки вираженій протимікробній активності широко використовуються у фармацевтичній, косметичній промисловості, а також у медицині як антимікробні консерванти та дезінфектанти. Х. ацетат та глюконат входять до складу очних крапель у концентрації 0,01%; розчини Х. глюконату в концентрації 0,002–0,006% використовуються для дезінфекції гідрофільних контактних лінз та для стерилізації катетерів в урології. Чинить швидку виражену бактерицидну дію відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій (не впливає на кислотостійкі форми останніх), мікробних спор, вірусів і простих грибів. Слабо впливає на деякі види протею й псевдомонад. Активний також відносно трепонем, гонококів, трихомонад (див. таблицю). Солі Х. також входять до складу антисептичних кремів, полоскань для рота, зубних гелів, присипок та перев’язувальних матеріалів. 0,5% розчини Х. в 70% етанолі використовуються для дезінфекції шкіри, а в поєднанні з детергентами як 4% хірургічний скраб. У формі таблеток застосовують при інфекційно-запальних захворюваннях порожнини рота і горла.

Хлоргексидин та його солі в порошкоподібній формі є стабільними речовинами при зберіганні в нормальних умовах. У водних розчинах солі Х. можуть піддаватися гідролізу з формуванням 4-хлораніліну. Найбільш стійкими є розчини Х. з рН 5,6 (стерилізується автоклавуванням). Нагрівання до 150 ˚С викликає розкладання Х. та його солей з утворенням незначних кількостей 4-хлораніліну. Х. гідрохлорид є більш термостабільним порівняно з ацетатом і витримує нагрівання до температури 115 ˚С протягом 1 год без формування відчутної кількості 4-хлораніліну.

Хлоргексидин та його солі є нетоксичними та неподразливими речовинами при зовнішньому застосуванні на шкірі. Однак при пероральному вживанні можуть викликати системні побічні ефекти. При використанні в концентрації >0,1% у складі очних крапель викликає подразнення кон’юнктиви, а при потраплянні в очі 4% розчину Х. — пошкодження рогівки. При прямій інстиляції Х. у середнє вухо виявляє ототоксичність. При застосуванні у складі стоматологічних препаратів викликає забарвлювання зубів. Рекомендована концентрація Х. в розчинах, які контактують зі слизовими оболонками, не повинна перевищувати 0,05%.

Хлоргексидин та його розчини, а також розчини його солей зберігаються в щільно закритих контейнерах зі скла, поліетилену або поліпропілену, які захищають від впливу світла, у сухому прохолодному місці. Під впливом сонячних променів 4-хлоранілін (за наявності в розчині) змінює колір унаслідок полімеризації. Для попередження контамінації розчинів Pseudomonas aeruginosa додають 7% етанолу або 4% пропан-2-олу.

Подібними до Х. за властивостями є Х. ацетат, Х. глюконат та Х. гідрохлорид.

Х. ацетат, Chlorhexidine acetate (CAS №56–95–1); син.: chlorhexidini acetas; chlorhexidine diacetate; 1,10-hexamethylenebis[5-(4-chlorophenyl)biguanide] diacetate; Hibitane diacetate; C₂₂H₃₀Cl₂N₁₀∙2C₂H₄O₂, Мол. м. 625,64 — білий або майже білий кристалічний порошок; більше гігроскопічний при відносній вологості повітря 80% та температурі 37 ˚С; Т_пл — 154 ˚С; розчиняється в 95% етанолі (1:15), воді (1:55); погано розчиняється в гліцерині та пропіленгліколі. Водні розчини стерилізуються автоклавуванням.

Х. глюконат, Chlorhexidine gluconate (CAS № 18472–51–0); син.: chlorhexidine digluconate; chlorhexidini digluconatis; 1,10-hexamethylenebis[5-(4-chlorophenyl)biguanide] digluconate; Hibiclens; Hibiscrub; Hibitane; Unisept; C₂₂H₃₀Cl₂N₁₀∙2C₆H₁₂O₇, мол. м. 897,88. Виробляється у вигляді безбарвного або блідо-жовтого 5% водного розчину, що містить неіонні ПАР для запобігання осадженню; непридатний для використання у порожнинах тіла або для дезінфекції хірургічних інструментів, що містять зацементовані компоненти скла. рН 5,5–7,0; відносна густина 1,06–1,07 г/см³; розчиняється в ацетоні та етанолі (95%), змішується з водою. Стерилізується автоклавуванням.

Х. гідрохлорид, Chlorhexidine hydrochloride (CAS №3697–42–5); син.: chlorhexidine dihydrochloride; chlorhexidini hydrochloridum; 1,10-hexamethylenebis[5-(4-chlorophenyl) biguanide]dihydrochloride; C₂₂H₃₀Cl₂N₁₀∙2HCl, мол. м. 578,44 — білий або майже білий кристалічний порошок; Т_пл — 261 ˚С (розкладається); розчиняється в пропіленгліколі (1:50), обмежено розчинний у воді та незначно — в етанолі (95%). Гігроскопічний, поглинає певну кількість вологи при температурі 37 ˚С та відносній вологості повітря 80%. Стерилізується сухим жаром.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Handbook of Pharmaceutical Excipients / Edited by Raymond C. Rowe, Paul J. Shesky, Sain C. Owen. — London-Chicago, 2006; Lupuleasa D., Hirajau V., Mititelu M. Bucoadhesive dosage form with chlorhexidine dichlorhydrate // Farmacia. — 2003. — № 51.