Хлороформ (трихлорметан) — безбарвна, рухлива, прозора важка летка рідина з характерним запахом і солодким пекучим смаком.
СНСl3 Мол. м. 119,38
Має такі характеристики: пари хлороформу не спалахують; Тпл — 63,55 °С; Ткип — 61,15 °С; d204 1,488; показник заломлення n20D 1,4455; критична температура — 263,0 °С; критичний тиск — 54,9 атм.; теплота пароутворення — 7,02 ккал/моль (при Ткип.); теплота топлення — 2,280 ккал/моль, теплоємність — 27,96 кал/г моль (300); кріоскопічна постійна — 4,90°; ебуліоскопічна постійна — 3,61°; поверхневий натяг — 27,16 дин/см (20°); електропровідність 1 × 10–10 ом–1 см–1 (при 25°); діелектрична проникність — 4,806 (при 20°), дипольний момент — 1,15.
Хлороформ розчинний у більшості органічних розчинників, практично нерозчинний у воді (0,8% при 20°). Азеотроп з водою (2,2% Х.) кипить при 56,1 °С; не горить і не утворює вибухонебезпечних сумішей з повітрям; на світлі поступово окиснюється киснем повітря, утворюючи СОСl2, Сl2 і НСl. Для стабілізації до Х. додається 1% етиловий спирт.
Хлороформ застосовується як розчинник (розчиняє велику кількість органічних речовин), як екстрагент БАР при одержанні екстракційного фітопрепарату адонізиду з ЛРС у формі змішаного розчинника (Х. 95 об ч. і 15 ч. 96% спирт), входить до складу йодо-хлороформно-парафінового лініменту або пасти Розенталя.
Х. був запропонований для загальної анестезії. Але у зв’язку з високою токсичністю і здатністю викликати порушення серцевого ритму, дистрофічні зміни у міокарді, цироз і атрофію печінки в 1985 р. був виключений з номенклатури речовин. Може використовуватися як відволікаюча речовина з подразливим впливом на шкіру (зазвичай в суміші з метилсаліцилатом, скипидаром та ін.) при лікуванні невралгій та міозитів.
Жогло Ф.А. Неводні розчинники: характеристика, властивості та застосування в технології готових лікарських форм. — Львів, 2002; Черных В.П., Зименковский Б.С., Гриценко И.С. Органическая химия / Под общ. ред. В.П. Черных. — Х., 2007.