ТВЕРДИЙ ЖИР, Adeps solidus (PhEur), Hard fat (BP, USP); син.: Adeps neutralis; Akosoft; Akosol; Cremao CS-34; Cremao CS-36; hydrogenated vegetable glycerides; Massa estarinum; Massupol; Novata; semisynthetic glycerides; Suppocire; Wecobee; Witepsol — суміш тригліциридів високозаміщених жирних кислот у різних пропорціях (від C8H17COOH до C18H37COOH) та моно- і дигліциридів; являє собою білу або майже білу воскоподібну крихку масу майже без запаху, яка при нагріванні до 50 °С плавиться з утворенням безбарвної або з жовтуватим відтінком рідини.
де R = H або OC(CH2)nCH3; n=7–17. Не всі R можуть бути представлені H одночасно.
Промисловістю випускаються три основні типи (кожний тип містить різноманітні марки основ, що відрізняються за своїми властивостями): Massa estarinum, Suppocire та Witepsol. Марки спеціального призначення можуть містити у своєму складі різноманітні добавки (віск, лецитин, полісорбати, етоксильовані жирні спирти та етоксильовані жирні гліцериди). Загальний метод виробництва Т.ж. Witepsol включає гідроліз натуральних рослинних олій (кокосова або пальмова) з наступною фракційною дистиляцією вільних жирних кислот та послідовною гідрогенізацією і реестерифікацією в суворо контрольованих умовах за наявності гліцерину, фракцій С8 і С18 до отримання суміші моно-, ди- та тригліцеридів із відповідними характеристиками та значенням гідроксильного числа. Т.ж. Suppocire одержують із натуральної пальмової або кокосової олії прямою гідрогенізацією та переестерифікацією окремо або за наявності гліцерину до отримання суміші моно-, ди- та тригліцеридів з відповідними характеристиками та значенням гідроксильного числа. Отримані продукти характеризуються такими властивостями: Massa estarinum: щільність — 0,955–0,975 г/см3 (при 20 °С); гідроксильне число — 20–40; йодне число ≤3; число омилення — 225–255; речовина, що не омилюється, ≤0,3%; перекисне число ≤3%; Тпл — 33–35,5 °С або 33–38 °С; Тзатверд — 30,5–35 °С; вологість ≤0,2%. Suppocire: щільність — 0,950–0,960 г/см3 (при 20 °С); гідроксильне число в діапазоні 15–25, або 20–30, або 30–50; йодне число <2; число омилення — 220–240; речовина, що не омилюється, ≤0,5%; перекисне число ≤1,2%; Тпл у діапазоні 33–35 °С, або 35–36,5 °С, або 38,5–45 °С; вологість <0,5%. Witepsol: щільність 0,950–0,980 г/см3 (при 20 °С); гідроксильне число 5–15, або 20–40, або 40–50; йодне число ≤3; число омилення — 225–255; речовина, що не омилюється, ≤0,3–0,5%; перекисне число ≤3%; Тпл — 33–38 °С; Тзатверд 30–32,5 °С, або 32–35 °С, або 35–37 °С, або 37–39 °С; вологість ≤0,2%. Вільно розчиняється у чотирихлористому вуглецю, хлороформі, етері, толуені та ксилені; погано розчиняється в теплому етанолі; практично не розчиняється у воді. Несумісний з амінофіліном, який може реагувати з гліцеридами деяких марок основ з утворенням діамідів.
У фармацевтичній технології Т.ж. використовується в першу чергу як основа-носій у ректальних та вагінальних ЛП для місцевого або системного призначення. Вибір типу та марки основи залежить від багатьох чинників, основними з яких є фізико-хімічні властивості діючих речовин, а також призначення та особливості застосування ЛП. Так, основи з високими значеннями Тпл використовуються для виготовлення супозиторіїв у країнах з жарким кліматом та для введення жиророзчинних речовин, які знижуюють Тпл основи. Основи з низькими значеннями Тпл використовуються для інкорпорування нерозчинних діючих речовин, прописаних у великих кількостях. У цьому випадку ймовірне виникнення седиментації. Основи з низьким значенням гідроксильного числа використовуються для виготовлення супозиторіїв, що містять реакційноздатні діючі речовини, які можуть реагувати між собою або з основою протягом технологічного процесу та зберігання. Основи з низьким значенням гідроксильного числа, на відміну від інших, є менш пластичними, а при швидкому охолодженні можуть стати надмірно ламкими. Крім реакційної здатності, значення гідроксильного балансу впливає на гідрофільні властивості системи і, в свою чергу, може змінювати швидкість вивільнення діючої речовини з основи та її адсорбцію в організмі. Значення гідроксильного числа також характеризує стійкість основи до окиснення і, відповідно, до згіркнення.
Супозиторні основи є неподразливими та нетоксичними речовинами при використанні у складі ректальних ЛП. Проте марки з високим значенням гідроксильного числа можуть викликати подразнення слизової оболонки при їх ректальному застосуванні.
Супозиторні основи та супозиторії повинні зберігатися у герметичних контейнерах зі світлозахисних матеріалів при температурі, що на 5 °С нижче Тпл. При розплавленні супозиторіїв дозволяється їх повторне заморожування. При зберіганні протягом кожних декількох місяців Тпл може підвищуватися в середньому на 1,0 °С. При старінні або під дією підвищених температур відбувається затвердіння супозиторіїв та значне підвищення їх Тпл.
Подібні до Т.ж. властивості мають гліцерин, поліетиленгліколь, масло какао.
Масло какао, Theobroma oil (CAS 8002-31-1); син.: cocoa butter; oleum cacao; oleum theobromatis — природний жир, суміш тригліцеридів заміщених та незаміщених жирних кислот. Отримують гарячим пресуванням з підсмаженого та очищеного насіння шоколадного дерева з наступним фільтруванням та охолодженням продукту, що являє собою жовтувату або білу ламку масу з ароматним запахом какао та приємним смаком; Тпл — 31–34 °С; вільно розчиняється в хлороформі, етері та петролейному спирті; розчиняється в киплячому етанолі; погано розчиняється в спирті етиловому (95%). Існує у трьох модифікаціях: a, b1 і b, остання з яких є найбільш стабільною. При нагріванні понад 36 °С переходить у метастабільну модифікацію, що характеризується низькою Тпл (23–24 °С) та низькою Тзаст (17–18 °С).
У фармацевтичній технології використовується як основа супозиторіїв, що виготовляються методом пресування. Для поліпшення структурно-механічних властивостей та здатності вивільняти АФІ до цієї основи додають різні допоміжні речовини: лецитин, віск білий, крохмаль, мікрокристалічну целюлозу, аеросил, пальмову олію. У харчовій промисловості використовується як складова при виготовленні шоколаду.
Зберігають при температурі, що не перевищує 25 °С. При зберіганні при температурі менше 10 °С можливі фазові перетворення, що призводить до отримання склоподібної модифікації з Тпл — 24–26 °С.
Тенцова А.И., Ажгихин И.С. Лекарственная форма и терапевтическая эффективность лекарств. — М., 1975; Allen L.V. Compounding suppositories Part I: Theoretical considerations // Int. J. Pharm. Compound. — 2000. — № 4; Allen L.V. Compounding suppositories. Part II: Extemporaneous preparation // Int. J. Pharm. Compound. — 2000. — № 5; Handbook of Pharmaceutical Excipients / Ed. by R.C. Rowe, P.J. Shesky, S.C. Owen — London–Chicago, 2006.