ТЕПЛОПРОВІДНІСТЬ — один із видів перенесення теплоти (енергії теплового руху мікрочастинок) від більш нагрітих частин тіла до менш нагрітих, що сприяє вирівнюванню температури. При Т. перенесення енергії відбувається безпосередньо за рахунок передавання енергії від часток (молекул, атомів, електронів), які мають більшу енергію, до часток з меншою енергією. Якщо відносна зміна температури Т. на відстані середньої довжини вільного пробігу часток мала, то виконується основний закон Т. (закон Фур’є): кількість тепла dQ, що передається за рахунок Т. через елемент поверхні dF, який перпендикулярний тепловому потоку, за час dt, прямо пропорційна температурному градієнту dt/dn поверхні dF і часу dt:
dQ = –λ dt/dn dF dt.
Знак мінус, який стоїть перед правою частиною рівняння, вказує на те, що тепло переміщується в напрямку падіння температури. Коефіцієнт пропорційності λ називається коефіцієнтом Т., який показує, яка кількість тепла проходить унаслідок Т. за одиницю часу через одиницю поверхні теплообміну при падінні температури на один градус на одиницю довжини до ізотермічної поверхні.
БСЭ. — М., 1975; Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. — М, 1971.