ТЕРАПЕВТИЧНІ СИСТЕМИ З АДРЕСНОЮ ДОСТАВКОЮ АФІ. Системи спрямованого транспорту АФІ складаються з 3 основних компонентів: компонента-носія (біосумісного природного або синтетичного полімеру), діючої речовини, приєднаної до носія чи включеної в нього та специфічної речовини, що забезпечує власне процес спрямованого транспортування, специфічного «впізнавання» і зв’язування речовин. При спрямованому транспортуванні АФІ не лише досягає заданого органа (тканини), але й концентрується в ньому. Вибіркове накопичення АФІ в осередку ураження дозволяє підвищити ефективність, знизити їх витрачання, усунути можливий небажаний вплив на здорові органи і тканини. Системи, що забезпечують спрямовану доставку АФІ, мають відповідати таким вимогам: носій повинен бути біологічно інертним (переважно з полімерного матеріалу, що руйнується біологічно); мати субмікроскопічні розміри, добру проникну здатність та органоспецифічність; мати високу ємність різних діючих речовин; забезпечувати захист діючих речовин від руйнування; акумулювати АФІ в місці дії та вивільняти їх у терапевтичних дозах; доставка АФІ в орган-мішень повинна здійснюватися пасивним чи активним способом; процес виготовлення системи має бути простим у технологічному плані; вона повинна мати тривалий період зберігання і вводитися без порушення стерильності при повній відсутності токсичності й алергенності. Слід зазначити, що нині відсутні системи доставки, які відповідали б згаданим вимогам. При створенні систем для цілеспрямованого введення АФІ використовують такі підходи: біохімічний (введення АФІ безпосередньо у хворий орган (тканину) і фізіологічний (використання різних кон’югатів АФІ, застосування зовнішніх впливів на речовину після введення системи). При біохімічному підході вишукуються можливі шляхи модифікації молекули АФІ з утворенням її попередника — проліків, що в організмі перетворюються на активну речовину. Для ефективної реалізації такого принципу необхідне легке транспортування попередника до місця дії, швидке всмоктування у місці дії; селективне і швидке перетворення його на активну речовину в заданій ділянці; досить тривала наявність активної речовини в місці дії з метою забезпечення необхідного фармакодинамічного ефекту. При фізіологічному підході використовується можливість досягнення селективного введення АФІ за рахунок варіювання розмірів їх носіїв. При в/в введенні колоїдних носіїв (напр. ліпосом, наночастинок) можна підібрати розміри частинок так, що понад 90% уведеної лікарської речовини буде потрапляти в певний орган (легені або печінку). Використовуючи кон’югати АФІ, при розробленні систем доставки застосовують системи медіаторів різних рецепторів організму. Специфічні процеси, що проходять на клітинному рівні (напр. взаємодію системи антитіло — антиген), можна використовувати для приєднання АФІ до розчинних макромолекул і колоїдних часток — носіїв лікарських речовин. Останній підхід базується на забезпеченні селективного поглинання носія тканиною або вивільнення АФІ з носія в заданій ділянці. Із цією метою використовують підвищену температуру, світло, магнітне поле, електромагнітне випромінювання. Напр., світло може використовуватися для активації проліків, що містяться в шкірі або прилеглих тканинах. Застосування місцевої гіпертермії можливе з метою вивільнення протипухлинної речовини, введеного в ліпосоми. Впливом магнітного поля можна створити умови для накопичення магнітокерованих частинок у певних органах і тканинах. Традиційні препарати з контрольованим вивільненням призначені для цільового транспортування й забезпечення транспаренхімальної міграції АФІ. Терапевтичні системи призначаються для спрямованого транспортування АФІ, забезпечення лізосомального транспортування.
Сассон А. Биотехнология: свершения и надежды: Пер. с англ. / Под ред. В.Г. Дебабова. — М., 1987; Chien Y.W. Novel Drug Delivery Systems: Second Edition, Revised and Expanded; Marcel Dekker, Inc. — New York, 1992; Chien Y.W. Rate-control Drug Delivery Systems: Controlled Release vs. Sustained Release. Med. Prog. Technol. — 1989. — Vol. 15 (1–2).