ТЕРМОПСИС. Thermopsis R. Br. — рід рослин з підродини метеликових (Papilionoideae) родини бобових (Fabaceae). Із 13 видів, відомих у світі, знайшли застосування 2 види.
Т. ланцетоподібний, мишатник, п’яна трава — Thermopsis lanceolata R. Br., назва походить від грец. thermos — люпін + opsis — зовнішній вигляд, тобто «схожий на люпін»; лат. lanceolatus — ланцетний, від lanceta — ланцет; рос. назва — термопсис ланцетный. Багаторічна трав’яниста рослина 20–80 см завв. Стебла прості або гіллясті, слабо опушені білуватими волосками. Листки трійчасті, з довгастими або ланцетними, зісподу опушеними листочками і двома великими довгасто-яйцеподібними прилистками. Квітки у негустих верхівкових китицях. Віночок метеликового типу, жовтий. Плоди — сухі, плоскі, притислоопушені, дугоподібно зігнуті боби з довгим тонким носиком. Насіння блискуче, майже чорне. Цвіте в червні–серпні, плоди достигають у серпні–вересні. Рослина отруйна. Росте в Сибіру, у горах Казахстану та Середньої Азії, групами у передгір’ях, низинах, у посівах як бур’ян. Заготовляють траву Т. ланцетоподібного — Herba Thermopsidis; квітучі і вегетативні пагони збирають у фазі бутонізації й на початку цвітіння; зрізають їх на висоті 3–5 см від поверхні землі для забезпечення збереження бруньок і подальшого вегетативного розмноження. Сушать на сонці, а в негоду — під накриттям, на горищах або в сушарках при температурі 50–60 °С. Стиглі плоди збирають у період повної стиглості; далі з них відокремлюють насіння, яке використовують як ЛРС — Semina Thermopsidis.
Трава містить 1–3,02% алкалоїдів: цитизин (0,3–0,87%), N-метилцитизин, термопсин (0,3–0,97%), гомотермопсин, лупанін, пахікарпін, анагірин, амодендрин, 13-гідроксиспартеїн, а також глікозид термопсиланцин — похідне фенолкарбонових кислот. З усіх алкалоїдів гомотермопсин є найбільш гідрованою сполукою. Трава містить також флавоноїди (геністин), сапоніни, дубильні речовини, смоли, слиз, сліди ефірної олії, аскорбінову кислоту. У насінні містяться алкалоїди (0,6–3%): цитизин (0,2–1,6%), термопсин (0,09–0,43%), пахікарпін (0,06–0,57%), анагірин (0,13%), сліди гомотермопсину і лупаніну. Вміст золи — понад 5%; вона містить K, Ca, Mg, Fe, Mn, Cu, Zn, Mo, Cr, Se, Sr; концентрує Ni, Se. Трава Т. стала замінником імпортних коренів сенеги та іпекакуани, які мають відхаркувальну (блювотну) дію. Вплив алкалоїдів на організм складний: цитизин та менше метилцитизин збуджують дихання, пахікарпін інгібує функцію вегетативних гангліїв. У цілому сума водорозчинних сполук має відхаркувальну, а у великих дозах — блювотну дію. Настій трави, екстракт Т. сухий, таблетки від кашлю, суха мікстура від кашлю для дорослих, кодтермопс (комбінований препарат екстракту Т. з кодеїном) використовуються як відхаркувальні препарати. При вмісті алкалоїдів понад 1,5% для приготування настою беруть відповідно меншу кількість трави Т. Аналогічно Т. ланцетоподібному використовують Т. туркестанський — Тhermopsis turcestanica Gand.
Термопсин
Цитизин R = H
Метилцитизин R = CH3
T. почерговоквітковий — Thermopsis alterniflora Rgl. et Schmalh. Багаторічна трав’яниста рослина до 90 см завв. Стебла малогіллясті, опушені. Листки чергові, трійчасті, з двома прилистками. Листочки видовжено-еліптичні. Суцвіття — верхівкова китиця. Квітки жовті, великі, метеликові. Плоди — довгасті еліптичні боби. Ендемічний вид гірських районів Західного Тянь-Шаню, часто утворює зарості. Застосовують траву і насіння Т. почерговоквіткового. У фазі бутонізації і на початку цвітіння надземну масу зрізають, подрібнюють, розкидають тонким шаром під накриттям, перемішують 2–3 рази на день. Достигле насіння збирають і сушать на повітрі. Рослина отруйна, заготівлю та переробку сировини проводять з обережністю. Трава містить алкалоїди (до 3,35%): цитизин (1,2%), анагірин, гомотермопсин, N-метилцитизин, термопсин, пахікарпін (до 0,25%). У листі ідентифіковано флавоноїди (понад 5%): геністин, тетралін, хризоеріол; аскорбінову кислоту. Рослина концентрує молібден, але особливо селен і бром. За АНД цитизину в траві Т. почерговоквіткового повинно бути не менше 1%; в насінні — не менше 2,5%.
З насіння Т. ланцетоподібний і Т. почерговоквіткового, а також з трави Т. почерговоквіткового отримують цитизин, який випускають у 0,15% водному розчині під назвою Цититон. При в/в введенні цитизин діє як дихальний аналептик; у дозі 1,5 мг входить до складу таблеток Табекс та плівок на ясна; їх застосовують курці, які бажають позбавитися нікотинової залежності.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. А.М. Гродзінського. — К., 1991; Ловкова М.Я., Рабинович А.М., Пономарева С.М. и др. Почему растения лечат. — М., 1989; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — 15 изд. — М., 2005; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование: Семейства Hydrangeaceae–Holoragaceae. — СПб., 1987; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Ч. 1 — Семейства Lycopodiaceae — Ephedraceae. Ч. II. — Дополнения к 1–7 т. — СПб., 1996.