ТЕСТУВАННЯ (ТЕСТ) — згідно з визначенням Дж. Кеттела, яке було введено у 1890 р. у психологічній діагностиці, — стандартизоване, часто обмежене випробування, призначене для встановлення кількісних та індивідуально-психологічних відмінностей. Крім цього, існує багато визначень поняття «Т.», пропонованих, як правило, психологами. В Європі класичним є таке визначення: «Т. — це звичайний науковий метод дослідження однієї або кількох ознак особи, що емпірично розрізняються, мета якого — визначити відносний ступінь прояву особистої ознаки на основі максимального використання кількісних показників». Більш влучним є визначення К. Інгенкампа: «Т. — це метод педагогічної діагностики, за допомогою якої вибір поведінки, що презентує передумови або результати навчального процесу, повинен максимально відповідати принципам «зіставлення», об’єктивності, надійності та валідності вимірів. Він повинен пройти обробку й інтерпретацію і бути прийнятним для застосування у педагогічній практиці». Ebel R., Frisbie D.A. дають таке визначення тестовому контролю знань: «Тестовий контроль — складова частина системи якості підготовки, в якому використовуються окремі положення вищої математики, основ обчислювальної техніки і програмування, педагогічного менеджменту, методики викладання та основ педагогічної майстерності». Принциповою відмінністю Т. від звичайних завдань, які використовуються для контролю знань студентів, є те, що Т. — це науково обґрунтований метод і одночасно інструмент дослідження низки наукових напрямків вивчення особистості, здібностей, а також інших питань, необхідних для наукової організації навчального процесу.
Таблиця. Мета та завдання Т.
Мета Т. | Що повинно бути перевірено |
Повідомити студентам, який матеріал є важливим | Зміст іспиту повинен відповідати меті курсу |
Створити у студентів мотивацію до навчання | Оцінка важливих тем повинна мати більшу вагу, ніж менш важливих |
Виявити прогалини в знаннях, що вимагають корекції чи додаткового вивчення | Час Т. з кожної теми повинен відбивати відносну важливість теми |
Визначити остаточну оцінку чи прийняття рішення про переведення на наступний курс | Сукупність тестових завдань повинна бути репрезентативна відносно навчальних цілей |
Знайти слабкі сторони навчальної програми/навчального курсу |
Фармацевтичні інтегровані ліцензійні іспити згідно з положенням є нормативною формою державної атестації випускників і здійснюються відповідно до Положення про систему підготовки ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» та «Фармація». Ліцензійний іспит проводиться в один день в одну зміну у письмовій (бланковій) тестовій формі членами Державної екзаменаційної комісії. У кожній екзаменаційній аудиторії присутній представник Центру тестування. У ВНЗ ІІІ–ІV рівня акредитації за спеціальністю «Фармація» проводяться ліцензійні іспити «Крок-1» з фундаментальних дисциплін (органічна хімія, неорганічна хімія, фізична та колоїдна хімія, фізіологія, патофізіологія, мікробіологія, ботаніка та біохімія) і «Крок-2» з професійно орієнтованих дисциплін (фармацевтична хімія, фармакогнозія, організація економіки у фармації, менеджмент та маркетинг у фармації, аптечна технологія ліків, заводська технологія ліків, токсикологічна хімія, фармакологія, клінічна фармація), які за змістом відповідають програмі підготовки провізорів. Тестові екзамени «Крок-1» та «Крок-2» — складові частини державної атестації й засіб стандартизованої діагностики рівня професійної компетентності за спеціальністю «Фармація». За процедурою тестові екзамени ліцензійного інтегрованого іспиту проводяться екзаменаційними комісіями у навчальних закладах, що готують фахівців цього напряму, і одночасно по всій країні за єдиним Т. і єдиною процедурою разом із представниками Центру тестування. Введення до навчального плану стандартизованої процедури Т. — ліцензійних тестових іспитів «Крок-1» і «Крок-2» — спроба України наблизитися до світових стандартів підготовки фармацевтів. Екзамени ліцензійних іспитів проводяться з використанням єдиного екзаменаційного тесту, який конструюється з окремих субтестів відповідного профілю. До складу екзаменаційного тесту (кількість тестових завдань) у середньому входить 200 тестових завдань для «Крок-1» та 200 тестових завдань для «Крок-2». Тестові завдання, з яких конструюються екзаменаційні тести, є завданнями багатовибіркового типу, що вимірюють застосування знань. Зміст тесту будується за затвердженою інтегрованою структурою, яка відповідно до державних стандартів вищої освіти базується на основі кваліфікаційної характеристики спеціаліста та освітньо-професійних програмах. Формується екзаменаційний тест у 6 варіантах з одного набору тестових завдань, що є умовою для того, щоб порівнювати результати Т. Час Т. — 200 хв — розрахований відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм і є абсолютно достатнім для розв’язання 200 тестових завдань шляхом самостійної роботи. Достатність часу була перевірена та підтверджена апробацією іспиту протягом 5 років. Під час тестування студент отримує бланк відповідей і тестовий буклет. Для ідентифікації студента використовується заздалегідь наданий йому ідентифікаційний номер (id), який вноситься у бланк відповідей, а також у тестовий буклет, за яким відповідав студент. У кінці іспиту студент здає екзаменаторам свій екзаменаційний комплект — бланк та тестовий буклет, які мають відповідати один одному: варіант, позначений на бланку, повинен збігатися з варіантом тестового буклета, а на буклеті слід проставити прізвище та id студента. Методологічною особливістю ліцензійних інтегрованих іспитів є застосування сучасної технології стандартизованого Т., яка має замкнений технологічний цикл, основою якого є стандартизований тест з якісними статистичними параметрами. Процес стандартизації Т. багатокроковий і базується на результатах психометричного аналізу тесту і тестових завдань, а також спеціальній методиці використання якісної групи тестових завдань. Статистичний аналіз Т. проводиться за стандартною методикою, відповідно до якої оцінюються такі статистичні параметри тесту: середнє значення, середнє квадратичне відхилення — коефіцієнт надійності, стандартна помилка вимірювання, коефіцієнт валідності, який вказує, наскільки отримані результати відповідають меті діагностування. Цей коефіцієнт розраховується за результатами кореляційного аналізу шляхом порівняння вимірювань, отриманих різними методами. Порівняння проводиться з результатами вимірювань успішності навчання, які дають інтегровану оцінку, оскільки ліцензійні екзамени за діагностичними властивостями є інтегрувальними. Психометричний аналіз тестових завдань полягає у визначенні статистичних показників кожного тестового завдання: складності, індексу дискримінації. Залежно від цих показників проводиться класифікація тестових завдань на такі, що: працюють, не працюють і погано працюють. Тестове завдання вважається таким, що працює, якщо його складність знаходиться у межах від 0,3 до 0,8, а індекс дискримінації більший за +0,2. У цьому випадку тестове завдання дає можливість достовірно розрізнити студентів з низьким і високим рівнем знань. Для підготовки студентів до тестових іспитів навчальним закладам готуються та роздаються передтести, які повністю відповідають структурі екзаменаційного тесту, і студенти можуть в умовах, наближених до реальних тестових іспитів, підготуватися до них. Для тестового іспиту «Крок-2» та «Крок-1» зі спеціальності «Фармація» результати оцінюються дихотомною шкалою, за якою результат визначається як «Склав/Не склав». Результат «Склав/Не склав» — це якісний показник, що базується на вимогах до професійної компетентності фахівців відповідно до державних стандартів освіти. Кількісний результат іспиту визначається за нормованою шкалою і може коливатися від 120 до 280 балів, що відповідає 15% та 99% правильних відповідей на тест.
При МОЗ створено Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» (наказ МОЗ України від 15.01.1999 р. № 7 «Про заходи щодо виконання наказу МОЗ України від 14.08.1998 р. № 251 «Про затвердження Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація»). Завдання центру — здійснення організаційних і методичних заходів щодо визначення відповідності показників якості медичної та фармацевтичної освіти державним стандартам вищої освіти, здійснення освітньої та наукової діяльності в галузі стандартизованих засобів педагогічної діагностики якості підготовки фахівців і забезпечення функціонування системи ліцензійних іспитів в Україні (відповідно до Положення про систему ліцензійних іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація»). Центр тестування — це самостійна організація, яка у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, КМУ, державними стандартами вищої освіти, наказами МОЗ, Положенням про систему ліцензійних іспитів, а також статутом. Центр сприяє реалізації державної політики в галузі медичної освіти щодо розробки і запровадження стандартів у систему підготовки фахівців із вищою освітою. У своїй діяльності Центр тестування здійснює організаційні та методичні роботи щодо підготовки й проведення тестових ліцензійних іспитів; здійснює централізовану перевірку результатів тестових екзаменів, підготовку і подання інформації до вищих навчальних закладів про результати ліцензійних іспитів, проводить аналіз та надає рекомендації щодо вдосконалення навчального процесу підготовки фахівців; проводить фахову експертизу тестових матеріалів відповідно до методик ліцензійних іспитів; забезпечує інформаційне функціонування системи ліцензійних іспитів. Центр Т. несе відповідальність за недостовірні й необ’єктивні результати вимірювання, застосування невалідних методик і методів, що не відповідають сучасним методам вимірювання професійної компетентності, за необґрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів. Мета і завдання Т. наведені у таблиці.
Майоров А.Н. Теория тестов. — М., 2000; Нові технології навчання / За ред. Б.І Холод. — К., 2000. — № 28; Наказ МОЗ України від 03.05.1999 р. № 105 «Про затвердження Статуту «Центру тестування професійної компетенції фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація»; International pharmacy. Official journal of FIP. The Hague, the Netherlands, 2001. — Vol. 12. — № 5.