ТЕХНОЛОГІЯ (грец. technё — мистецтво, майстерність, уміння + logia — наука) — сукупність прийомів і методів одержання, обробки або переробки сировини, матеріалів, напівфабрикатів або виробів, які застосовують у різних галузях виробництва, будівництва і т.д., або наукова дисципліна, яка розробляє та вдосконалює такі прийоми й способи. Т. або технологічними процесами називають також самі операції добування, обробки, переробки, фасування, пакування, маркування, транспортування, переміщення по території складу, зберігання, які є складовою частиною виробничого процесу. Т. зазвичай розглядають у зв’язку з конкретною галуззю виробництва або залежно від способу одержання чи обробки певних матеріалів (фармацевтична Т., харчова Т., хімічна Т., Т. металів тощо). Фармацевтична Т. при виробництві ліків та медичних виробів також безпосередньо пов’язана з обробкою (переробкою) вихідної сировини (АФІ, допоміжних речовин, ЛРС тощо), з метою отримання готової продукції (ЛП), а також з допоміжними роботами — технологічним контролем виробництва, включаючи обслуговування устаткування, а також складання документації, що відбиває зміст і порядок ведення технологічного процесу. Отже, технологічний процес — це різнорідні, але цілеспрямовано пов’язані технологічні прийоми та методи (операції), визначені виробничими нормативними документами (технологічний регламент, технологічні інструкції), пов’язані з переробкою вихідної сировини в готову продукцію (ЛП у певній лікарській формі або медичні вироби). Технологічний процес складається з окремих стадій виробництва, які йдуть одна за одною. Напр., процес отримання таблеток містить такі виробничі стадії, як змішування, гранулювання, пресування. Кожна стадія, у свою чергу, складається з низки послідовних технологічних операцій, напр. подрібнення інгредієнтів, зважування, просіювання, зволоження суміші, що підлягає гранулюванню і т.д. Сукупність правил, що містять певну послідовність виробничих дій при виготовленні продукту або виробу, прийнято називати технологічним методом. Т. завжди призводять до зміни складу і властивостей вихідної сировини та отримання певного готового продукту в новій якості з новими властивостями, а виробничі процеси відбуваються з використанням найбільш ефективних і економічних технологічних прийомів, які потребують найменших витрат часу і матеріальних ресурсів. Т. усіх галузей й видів виробництва розвиваються й удосконалюються з розвитком суспільства. Основними напрямами розвитку сучасної фармацевтичної Т. (див. Фармацевтична технологія) є: всебічна механізація та автоматизація технологічних процесів, спеціалізація виробництва ліків, що дозволяє впроваджувати більш прогресивні Т., значно підвищувати ефективність використання обладнання; впровадження безперервних поточних процесів, що забезпечує збільшення масштабів виробництва; впровадження безвідходних Т., спрямованих на більш повне використання вихідної сировини, енергії та палива, що дає можливість зменшити або повністю ліквідувати відходи виробництва та ефективніше проводити заходи оздоровлення довкілля; перехід до стандартизації, сертифікації та системи управління якості виготовлюваної продукції, що значно підвищує вимоги до рівня технологічних процесів, якості продукції та послуг. Поряд з розвитком фармацевтичної Т. розвиваються інші дотичні до неї науково-практичні напрямки (див. Фармакоекономіка, Менеджмент та маркетинг у фармації, Фармакогнозія, Фармацевтична хімія, Управління якістю, Промислова фармація, Біохімія та ін.), які дозволяють більш об’єктивно вирішувати проблеми, пов’язані з виробництвом, якістю, стандартизацією, моніторингом фармацевтичних товарів на ринку, правилами обігу та ефективним їх використанням.
БСЭ. — М., 1976. — Т. 25; Перцев І.М., Пімінов О.Х., Слободянюк М.М. та ін. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків: Навч. посiб. / За ред. І.М. Перцева. — Вінниця, 2007; Производство лекарственных средств. Надлежащие правила и контроль качества. — К., 1997.