ТИКЛОПІДИНУ ГІДРОХЛОРИД

ТИКЛОПІДИНУ ГІДРОХЛОРИД (Ticlopidini hydrochloridum), гідрохлорид 5-(2-хлорбензил)-4,5,6,7-тетрагідротієно[3,2-с]піридину.

C₁₄H₁₅Cl₂NS                                       Мол. м. 300,2

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, помірнорозчиний у воді, спирті, нерозчинний в ефірі. рН 2,5% водного розчину від 3,5 до 4,0. УФ-спектр: λ_max=214нм і 232 нм; 268 і 275 нм в 0,002% водному розчині. Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання; визначають Т_пл; проводять ідентифікацію методом ТШХ (у системі розчинників льодяна оцтова кислота — бутанол — вода (1:4:5), проявник — трикетогідрингенгідрат); при змішуванні кислоти лимонної, оцтового ангідриду та досліджуваної субстанції й подальшому нагріванні на водяному огрівнику спостерігається червоне забарвлення; субстанція дає характерну реакцію на хлориди. Кількісно визначають методом неводного ацидиметричного титрування в середовищі льодяної оцтової кислоти та оцтового ангідриду, кінець титрування визначають потенціометрично.

Фармакологічна група. В01А С05 — антиагрегантні препарати.

Фармакологічні ефекти. Внаслідок інгібування фосфоліпази С зворотно гальмує зв’язування тромбоцитов з фібриногеном (активується аденозин фосфатом) і має антитромботичну та антиагрегантну дію.

Застосування. Профілактика тромбозів при ішемічній енцефалопатії, ретинопатії, гострому інфаркті міокарда (реабілітаційний період), нестабільній стенокардії, порушеннях мозкового кровообігу, станах після протезування клапанів серця, аортокоронарному шунтуванні, тяжкому атеросклерозі периферичних артерій, хронічному гломерулонефриті; серпоподібно-клітинна анемія, мікроангіопатія у хворих на цукровий діабет.

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х. 2005; Регистр лекарственных средств России РЛС. Энциклопедия лекарств. / Гл. ред. Г.Л. Вышковский.– М., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffart. — London, 1986; Europian Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed., 2001. — № 1.