ТИМІН

ТИМІН (5-метилурацил; грец. thymon — чебрець) — циклічна органічна сполука; одна з головних піримідинових основ, похідна гетероциклу піримідину.

Т. (2,4-дигідрокси-5-метилпіримідин) Лактимна форма	Т. (2,4-діоксо-5-метил-піримідин) Лактамна форма

Т. — білі кристали (пластинки або голки), які добре розчиняються в гарячій воді. У складі нуклеозидів (зокрема тимідину), нуклеотидів, коферментів, ДНК Т. міститься в лактамній формі. У парах з аденіном, утворених за принципом комплементарності, Т. забезпечує стабільність молекули ДНК.

Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника, В.О. Топачевського. — К., 1986.