ТРАНСФЕРТ (франц. transfert < лат. transferre — переносити, переводити) — передавання товарів, послуг, грошових виплат, права власності. Розрізняють: 1) переказ грошей з однієї фінансової установи до іншої або з однієї країни до іншої — трансфертні операції; 2) передавання цінних паперів від одного власника до іншого — трансфертні послуги; 3) безоплатний і безповоротний рух коштів з одного бюджету до іншого — міжбюджетні Т. Трансфертні операції враховують: а) трансфертні платежі (виплати держави населенню у вигляді субсидій, пенсій, допомоги; субвенції підприємствам; виплати відсотків за державним боргом); б) валютні Т. — операції зовнішньоекономічної діяльності із зустрічного переказу валют двох або кількох країн, або партнерів по спільній діяльності. Трансфертні послуги — договір щодо послуги з передавання права власності на цінні папери. Основними виконавцями трансфертних послуг є комерційні банки і брокерські фірми, замовниками — емітенти цінних паперів. До складу трансфертних послуг належать: реєстрація власників емітованих цінних паперів; облік і збереження цінних паперів у системі депозитаріїв; надання оперативної інформації щодо котирування цінного паперу за результатами торгів; облік власників цінних паперів. Міжбюджетні Т. поділяються на: дотацію вирівнювання — використовується для вирівнювання доходної спроможності бюджету, який її отримує; субвенцію — використовується для фінансування певного заходу, визначеного в бюджеті, якому її видано, у порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції; кошти, що передаються до Державного та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів: на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування; на виконання власних повноважень територіальних громад, селищ, міст та їх об’єднань; на виконання інвестиційних проектів.
В умовах фармацевтичного виробництва поняття Т. застосовується у трансфертному ціноутворенні. Трансфертна ціна — це умовно-розрахункова ціна, за якою дійсні платежі не відбуваються, а один підрозділ підприємства реалізує власну продукцію іншого підрозділу. Продукція, яка передається між підрозділами, може містити товари, інформацію, права, а також різні види робіт та послуг. Трансфертна ціна може бути розрахована на основі ринкових цін, собівартості, договірних цін. При виборі методу розрахунку трансфертної ціни необхідно враховувати такі умови: підрозділ-споживач не повинен сплачувати за продукцію всередині підприємства більше, ніж зовнішньому постачальнику, а підрозділ-продавець не повинен отримувати більший дохід, ніж при продажу зовнішньому покупцеві. Отже, трансфертна ціна займає середнє положення між нижньою межею ціни, яка враховує виробничі витрати, і при якій підрозділ не одержує прибутку, і верхньою межею ціни, яка знаходиться вище ринкового рівня й перешкоджає формуванню внутрішнього попиту. При обґрунтуванні трансфертної ціни необхідно враховувати розмір собівартості субстанцій, допоміжних матеріалів; ціни на товари-аналоги та їх параметричну оцінку, яка відрізняє їх від інших товарів.
Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? — М., 1995; Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІ // Укр. інвестиційний журн. — 2001. — № 4; Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала: В 2 т. — М., 1998. — Т. 1.