ТРИМЕКАЇНУ ГІДРОХЛОРИД

ТРИМЕКАЇНУ ГІДРОХЛОРИД (Trimecaini hydrochloridum) N,N-Діетиламіно-2,4,6-триметилацетаніліду гідрохлорид.

C₁₅H₂₅ClN₂O                                                       Мол. м. 283,9

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, легкорозчинний у спирті та воді, Т_пл — 136–137 °С. Зберігають у герметично закупореній тарі, захищеній від дії світла.

Ідентифікують вимірюванням Т_пл; за ІЧ-спектром поглинання субстанції; якісною реакцією на хлориди; після кислотного або лужного гідролізу утворюється мезидин, який дає реакцію на ароматичну аміногрупу (утворення забарвлених азосполук з β-нафтолом). Кількісно визначають неводним титруванням у присутності меркурію (ІІ) ацетату, паралельно проводять контрольний дослід, точку еквівалентності визначають потенціометрично; алкаліметрично в присутності хлороформу (індикатор — фенолфталеїн); після кислотного гідролізу — методом нітритометрії (індикатор — йодкрохмальний папір).

Фармакологічна група. N01B B — місцевоанестезувальні препарати.

Фармакологічні ефекти. Місцевоанестезувальна, антиаритмічна дія.

Застосування. Інфільтраційна, провідникова, перидуральна, спинномозкова та поверхнева анестезія; шлуночкова тахіаритмія, екстрасистолія.

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; Тhе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed., 2001. — № 1.