ТРОМБОКСАНИ

ТРОМБОКСАНИ (ТХ) (грец. thrombos — згусток + oxys — їдкий, кислий) — високоактивні тканинні гормони, ейкозаноїди, регулятори групи оксиліпінів, разом з ізопростагландинами (див. Простагландини) і простациклінами — продукти циклооксигеназного шляху перетворення поліненасичених жирних кислот, найчастіше арахідонової (С₂₀:4, ω-6). Т. містять 6-членний кисневмісний цикл. Активна форма Т. — ТХ А — мають внутрішній атом кисню в гетероциклічному кільці:

Загальна будова Т.

ТХ А₂

У вступі вільної арахідонової кислоти на шлях біосинтезу простагландинів і Т. ключовою є дія простагландин-циклазного комплексу, який за рахунок ЦОГ та пероксидази послідовно перетворює арахідонат на простагландини G₂ та H₂ — безпосередні попередники синтезу Т. за участю ферменту тромбоксантинсинтази.

Т. синтезуються в селезінці, легенях і тромбоцитах, стимулюючи їх агрегацію при формуванні тромбів. Т. є фізіологічними антагоністами антитромботичних ефектів проcтацикліну — простагландину PGI₂, що продукується ендотеліальними клітинами судин, м’язів серця, тканин матки, і має своєрідну будову з внутрішньою циклічною кисневою структурою. На відміну від нього, Т., особливо ТХ А₂ (синтезується з арахідонової кислоти), що утворюється також в інтимі кровоносних судин, викликає скорочення гладких м’язів судин та сприяє агрегації тромбоцитів за рахунок мобілізації з внутрішньоклітинних депо іонів Са²⁺, які спричиняють активацію скорочувальних білків тромбоцитів та їх адгезію на поверхні ендотелію. ТХ А₃ (синтезується з ейкозапентаєнової кислоти) відрізняється від ТХ А₂ нижчою активністю, а ТХ В₂ є неактивним продуктом швидкого катаболізму ТХ А₂. ТХ А₂ знижує утворення цАМФ у клітинах, він може діяти як за паракринним, так і за аутокринним механізмом: підвищує агрегацію тромбоцитів і водночас спричиняє звуження кровоносних судин, що забезпечує утворення тромбу та запобігає кровотечі в зоні ушкодження. При виникненні атеросклеротичної бляшки порушується ендотелій судин, активується фосфоліпаза А₂, підвищується секреція ТХ А₂, а в зоні ушкодження судини виникає тромб, що може призвести до розвитку інфаркту міокарда. Цього можна уникнути за рахунок дієти, в якій переважає арахідонова кислота над ейкозапентаєновою, що нейтралізує дію ТХ А₂, протидією простацикліну та інших простагландинів — сильних інгібіторів тромбоутворення й розвитку інфаркту міокарда. Для оцінки фізіологічного стану організму особливе значення має співвідношення тромбоксан/простациклін, яке змінюється в умовах патології або під впливом АФІ. Зокрема, ацетилсаліцилова кислота та індометацин пригнічують утворення Т. та агрегацію тромбоцитів.

Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М. та ін. Біологічна хімія. — Х., 2000; Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. — Тернопіль, 2001; Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К. — Тернопіль, 2000.