ТУРКЕВИЧ Микола Михайлович (18.10.1912, с. Пониква Львівської обл. — 5.06.1989, Львів) — доктор технічних наук (1939), доктор фармацевтичних наук (1954), професор (1977), завідувач кафедри загальної хімії (1945–1946), фармацевтичної хімії (1946–1977) Львівського медичного інституту. Заслужений винахідник УРСР, винахідник СРСР.
Закінчив хімічний факультет Львівської політехніки (1935).
Працював: асистент (1935), доцент (1937) кафедри технології нафти цього ж інституту; професор кафедри органічної хімії Львівського університету (1939); завідувач лабораторії казеїнового волокна у м. Лодзь, Польща (1941); викладач органічної хімії Львівської політехніки (1942); завідувач кафедри загальної хімії (1945); завідувач (1946), професор (1977–1989) кафедри фармацевтичної хімії Львівського медичного інституту.
Напрями наукових досліджень: синтез нових БАР, похідних тіазолідину і 1,3-тіазану.
Наукові здобутки: створив і впровадив у медичну практику 4 нові ЛП (пентабісмол, димексид, трихлоретилен для наркозу, діаміфен); опрацював методики синтезу 48 нових хімічних реагентів; запропонував індикаторний холінестеразний папір і запатентований в 11 країнах світу спосіб одержання цвіттеріонних сполук; ініціатор наукової діяльності на фармацевтичних факультетах Львівського, Каунаського, Чимкентського та інших медичних інститутів України. Запропонував метод синтезу 5-іліденпохідних 4-тіазолідонів і 1,3-тіазанонів-4 (метод Туркевича — Владзімірської). Автор близько 500 наукових праць польською, українською, російською, англійською та іншими мовами, серед них 11 патентів, 60 авторських свідоцтв на винаходи, 5 монографій, підручник. Створив власну наукову школу з хімії тіазолідинів і 1,3-тіазанів: підготував 75 кандидатів, 20 докторів наук.
Основні праці: Studia z dziedziny związków powierzchniowo aktywnych (канд. дис.). — Львів, 1939; Органические комплексы и соединения висмута (докт. дис.). — Львов, 1954; Synthesen ein-, zwei- und dreikerniger Kohlenwasserstoffe mit 22 C-Atomen // Ber. Dtsch. Chem. Ges. — 1940. — № 8; Антагонизм лекарственных веществ и их несовместимые сочетания: Моногр. — К., 1958; Синтез пентабисмола // Мед. промышл. — 1961. — № 6; Фармацевтична хімія: Підруч. — К., 1961 (1-ге вид.); 1973 (2-ше вид.); Номенклатура фармацевтических препаратов: Пособие. — Львов, 1962; Деякі властивості 3-амінороданіну // ДАН УРСР. — 1965. — № 5 (співавт.); Способ получения 4-тиотиазанона-2. Авт. свид. № 193520, 1967 г.; Синтез и свойства некоторых производных 4-имино-1,3-тиазана // Хим. гетероцик. соед. — 1969. — № 1; Способ получения диметилсульфоксида. Авт. свид. № 340420, 1972 г.; Thiophosphamide derivatives of isoquinoline alkaloids method of producing and application. US Pat № 3865830, 1972 (співавт.); Клиническое применение димексида: Моногр. — К., 1976; Synthesis and antimicrobial action of some bis-thiazolidines. Die Pharmazie 1979. — № 11 (співавт.).
Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах і іменах. — Львів, 2004; Енциклопедія Львівського університету. Хімічний факультет. — Львів, 2003; Зіменковський Б.С., Владзімірська О.В., Лесик Р.Б. та ін. Історичні та наукові етапи становлення кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького // Фармац. журн. — 2007. — № 5; Зіменковський Б.С., Ґжеґоцький М.Р., Луцик О.Д. Професори Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького: 1784–2009. — Львів, 2009; Зіменковський Б.С., Калинюк Т.Г., Лесик Р.Б. та ін. Сув’язь поколінь. Фармацевтичний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1853–2009. — Львів, 2009; Микола Туркевич: Бібліографічний покажчик / Ред. О. Владзімірська. — Львів, 1992; Львівський державний медичний інститут. — Львів, 1994; Учені вузів Української РСР. — К., 1968; Шапиро И.Я. Очерки по истории Львовского медицинского института. — Львов, 1959; World Who’s Who in Science. — Chicago, 1968.