ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ ЛІКІВ — метод, який базується на використанні простих методик аналізу при мінімальній затраті речовини, яка аналізується, реактивів та часу проведення аналізу. Дає можливість проводити аналіз без вилучення виготовлених ліків. Е.-а.л. поділяється на якісний та кількісний.
Якісний Е.-а.л. в умовах аптеки здійснюють хімічними, фізичними або фізико-хімічними методами (флуориметрія, хроматографія та ін.). Його виконують без попереднього виділення лікарських речовин, якщо інгредієнти не заважають ідентифікації одного в присутності інших. Для проведення якісного Е.-а.л. використовують кольорові або осадові хімічні реакції на відповідні катіони, аніони або функціональні групи органічних речовин. Е.-а.л. виконують крапельним методом, при якому їх витрачається від 0,001 до 0,01 г за масою або 1–5 крапель за об’ємом. Кольорові реакції виконують на фільтрувальному папері або у порцелянових чашках, а осадові — на предметному склі. Чутливість реакцій, які виконуються на фільтрувальному папері, підвищують за допомогою таких фізичних явищ, як поверхневий натяг, капілярність, адсорбція, дифузія. Так, напр., різні речовини з одним і тим самим реактивом за рахунок різниці у швидкості дифузії утворюють на папері забарвлені кільця, які відрізняються за кольором і розташовуються на різній відстані від центру. Вибірковість кольорових реакцій можна підвищити обробкою фільтрувального паперу парами летких речовин. Якщо не можна виконати Е.-а.л. без розділення компонентів, то інгредієнти попередньо розділяють, виходячи з їх розчинності у воді та органічних розчинниках. Додавання розчинів кислот, лугів та буферних розчинів дозволяє послідовно вилучати з суміші речовини, які відрізняються за кислотно-основними властивостями. Вилучені лікарські речовини ідентифікують за допомогою специфічних реакцій.
Кількісний Е.-а.л. виконують титриметричними або фізико-хімічними методами. Титриметричний Е.-а.л. відрізняється від макрометоду витратами ЛП, які аналізуються (0,05–0,1 г за масою або 1–3 мл за об’ємом, що дозволяє контролювати якість тих ліків, які відпускаються хворому. Переважно використовують методи прямого визначення одного інгредієнта в присутності інших без попередньої екстракції, випаровування, фільтрування). У разі потреби інгредієнти розділяють загальноприйнятими способами. Наважку порошку або об’єм ЛП (розчини, очні краплі та ін.) беруть з таким розрахунком, щоб на аналіз витрачати до 2 мл титрованого розчину. Кількісний Е.-а.л. проводять також із використанням рефрактометрії, інтерферометрії, флуориметрії, фотоколориметрії або візуальної колориметрії, диференціального фотометричного методу тощо.
Беликов В.Г. Фармацевтическая химия. В 2 ч. — Ч. 1. Общая фармацевтическая химия. — М., 1993; Кулешова М.И., Гусева Л.Н. Анализ лекарственных форм, изготавливаемых в аптеке. — М., 1990; Максютина Н.П., Каган Ф.Е., Кириченко Л.А., Митченко Ф.А. Методы анализа лекарств. — К., 1984.