ЕКСТРАСИСТОЛІЯ (лат. extrasystolia < лат. extra — понад, поза + грец. systole — стискання, скорочення) — вид порушення ритму серця (аритмії), що виявляють найчастіше. Проявляється передчасним, позачерговим скороченням серця або його окремих частин. За локалізацією розрізняють екстрасистоли надшлуночкові (синусові, передсердні, з атріовентрикулярного вузла), шлуночкові, політопні (походять з різних ділянок провідної системи серця). За часом виникнення в серцевому циклі виділяють надранні, ранні, середні (звичайні) і пізні Е., за кількістю позачергових скорочень — одиничні та групові. Причини Е. різноманітні. Одиничні Е., які не загрожують кардіогемодинаміці, фіксують за відсутності захворювань серця і в практично здорових людей у зв’язку з екстракардіальними впливами (порушенням вегетативної іннервації серця, рефлекторними впливами з внутрішніх органів). Умови для Е. створюють: ішемія міокарда, особливо гострий інфаркт міокарда; інфекційно-запальні процеси (міокардит, ендокардит, хронічний тонзиліт); кардіоміопатія, дистрофія міокарда, кардіосклероз; вади серця; порушення електролітного обміну (гіпокаліємія, гіпомагніємія); ендокринні порушення (гіперфункція щитовидної залози); операції на серці, зондування його порожнин, коронарографія. Е. відзначають і при інтоксикаціях (серцевими глікозидами, фосфорорганічними сполуками та ін.), може бути проявом побічної дії ліків: серцевих глікозидів, особливо на фоні гіпокаліємії, спричиненої діуретиками; кофеїну, теофіліну, фторотану, α-, β-адреноміметиків, антиаритмічних препаратів (виявляють аритмогенний ефект) та ін. Хворі з Е. нерідко не висловлюють скарг, але можуть відчувати «перебої», «завмирання серця», «серцебиття». Іноді Е. виявляють при аускультації серця і пальпаторному дослідженні пульсу. Найбільш точна діагностика Е. базується на аналізі ЕКГ. Окремі види Е., які становлять серйозну загрозу кровообігу, вимагають екстреної допомоги (напр. шлуночкова Е. при гострому інфаркті міокарда, який загрожує переходом у фібриляцію шлуночків). Для лікування Е. необхідна адекватна терапія захворювання, проявом якого вона є (протизапальні, хіміотерапевтичні, седативні препарати, анксіолітики та ін.), застосування справжніх протиаритмічних препаратів, вегетотропних препаратів, засобів, які впливають на електролітний обмін, особливо солей калію, магнію (див. Порушення ритму і провідності серця).
Кушаковский М.С., Журавлева Н.Б. Аритмии и блокады сердца. — Л., 1983; Михайлов И.Б. Клиническая фармакология. — СПб., 1998; Неотложные состояния в клинике внутренних болезней / Под ред. А.И. Грицюка. — К., 1985; Неотложные состояния и экстренная медицинская помощь / Под ред. Е.И. Чазова. — М., 1988.