Ефедра (Ephedra L.; грец. epi — на, hedra — сидіння, тому що стробіли сидять на гілочках) — рід рослин родини ефедрових (Ephedraceae). Налічує близько 60 видів, поширених у Середземномор’ї, країнах Азії та гірських регіонах Центральної та Північної Америки, в Україні — 2 види. Для медицини має значення Е. хвощова (Е. гірська) — Ephedra equisetina Bunge. (лат. еquisetinus, -a — хвощовий від еquisetinum — хвощ); рос. назви: эфедра хвощевая, эфедра горная, хвойник хвощевой.
Ефедра хвощова — багаторічний дводомний кущ з густими гілочками до 1,5 м завв. Гілки дерев’янисті, спрямовані догори, із супротивнорозміщеними нездерев’янілими членистими зеленими річними гілочками. Листки редуковані у вигляді плівчастих червонувато-коричневих утворень. Квітки роздільностатеві, дрібні, зібрані у невеликі колоски. Плід — несправжня шишкоягода. Цвіте в червні, плодоносить у липні–серпні. Рослина отруйна. Поширена в горах Казахстану, Середньої Азії, Алтаю і Кавказу. Ефедра хвощова утворює невеличкі куртини на сонячних схилах, щебенистих осипах на висоті 1000–1800 м над рівнем моря. Українські види ефедри — E. distachya L., E.arborescens Laq. — поширені у Криму.
ЛРС є трава ефедри — Herba Ephedrae. Заготівля сировини здійснюється ранньою весною до настання вегетації або восени, коли призупиняється ріст і молоді пагони набувають пружності. Зрізують лише зелені гілочки без здерев’янілих частин. На кущах залишають близько 15% зеленої маси. Перерва між заготівлею повинна бути не менше 2 роки. Траву складають у стіжки шириною 80–100 см і висотою 1 м. Для якісного сушіння вона повинна добре продуватися вітром. Працювати з сировиною слід у марлевих пов’язках, у захисних окулярах, після роботи необхідно добре вимити руки з милом.
Ефедра хвощова
Ефедра хвощова містить алкалоїди, головними з яких є ефедрин, метилефедрин та псевдоефедрин. L-ефедрин знаходиться в суміші з іншими ізомерами, половину маси яких інколи складає правообертальний псевдоефедрин. Його фармакологічні властивості подібні до ефедрину, але активність значно нижча. У траві також міститься N-метилефедрин і близько 10% дубильних речовин. Крім того, трава ефедри хвощової містить флавоноїди: катехіни, лейкоантоціанідини (7,3%), ароматичні та жирні кислоти, дубильні речовини, ефірну олію, вітаміни С та Р.
Якщо у траві ефедри хвощової переважає ефедрин, то в інших видів — псевдоефедрин. Кількість алкалоїдів у ефедри рослої (Ephedra procera Fisch. et C.A. Mey) досягає 1,5%, в інших видах — 2,2%. Для отримання ефедрину дозволяється заготівля сировини з ефедри рослої, Е. Боганцева (E. botschantzevii Pachom), Е. Жерара (E. gerardiana Wall), Е. середньої (E. intermedia Schrenk et C.A. Mey). Ефедрину гідрохлорид чинить судинозвужувальну та бронхорозширювальну дію. Використовується для лікування алергічних захворювань (бронхіальної астми, вазомоторного риніту, кропивниці тощо) і стимуляції ЦНС при отруєнні морфіном, скополаміном і гангліолітиками. Завдяки дії на ЦНС і посиленню тонусу скелетних м’язів ефедрин вважають спортивним допінгом. Входить до складу препаратів Теофедрин, Антасман, Ефатин, Солутан, які використовують при бронхіальній астмі. З відходів при отриманні ефедрину з Е. хвощова і з трави Е. середньої виробляють препарат Дефедрин, який використовують аналогічно ефедрину.
У Росії та Україні ефедра двоколоскова (Ephedra distachya), або кузьмичева трава, стала відома у 1889 р. як засіб для лікування всіх видів ревматизму та дизентерії. Однак цей вид бідніший за хімічним складом й отримувати з нього ефедрин нерентабельно.
Дикорастущие полезные растения России / Отв. ред. А.Л. Буданцев, Е.Е. Лесновская. — СПб, 2001; Cui J.F. Analysis of alkaloids in Chinese Ephedrae species by gas chromatographic methods // Phytochemical analysis. — 1991. — № 2; Trease and Evans Pharmacognosy. — London, 1992; Who monographs on selected medicinal plants // Wold Health Organizathion. — Geneva, 1999. — Vol. 1.