ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ГРУПИ (лат. effectivus — такий, що дає певний результат, дійовий) — відношення досягнутого результату (за тим чи іншим критерієм) до максимально досяжного або заздалегідь запланованого результату. Е.д.г. може бути визначена тільки в тому випадку, коли будуть чітко виділені кількісні або якісні критерії як основи (підстави) для порівняння досягнутого і запланованого результату й одиниці вимірювання результатів. Враховуючи множинність факторів, що впливають на Е.д.г., дослідники, як правило, обмежують число критеріїв, за якими здійснюється оцінка ефективності. Виділяють два універсальних критерії: 1) продуктивність — найчастіше економічна, яка виражається в одиницях продукції, співвіднесеної з витратами на її виробництво (напр. прибуток ФП); 2) задоволеність (роботою, процесом навчання, належністю до групи), під якою слід розуміти психологічний стан, викликаний співвідношенням певних домагань суб’єкта діяльності та можливістю їх здійснення. Окрім цього, виділяють безліч інших соціально-психологічних критеріїв, за допомогою яких враховують соціально-психологічні аспекти Е.д.г., напр. всебічний розвиток особистості; безкорисливе і сумлінне ставлення до праці, суспільно-корисна активність; згуртованість і рівень керованості колективу; ціннісні орієнтації та ціннісні норми; величина і склад групи; психологічний клімат у колективі тощо. Складність визначення Е.д.г. на ФП за цими критеріями полягає в труднощах виділення одиниць їх вимірювання і розробки вимірювальних процедур. Особливу складність становить вимірювання ефективності діяльності навчальної групи вищого навчального закладу, у т.ч. й фармацевтичного. Для навчальних груп, як правило, вибір критеріїв концентрується навколо показників успішності (тобто суб’єктивної оцінки досягнень студента) і результативності (тобто обсягу засвоєної інформації). У дослідженнях Е.д.г. (навчальної) використовують і такі психологічні критерії, як рівень мотивації до навчання, ставлення до навчання, інтелектуальні здібності тих, хто навчається. В умовах організованої спільної діяльності критеріями сприяння взаєморозвитку в навчальній групі майбутніх провізорів є: 1) позитивна динаміка товариськості (або контактності); 2) комунікативна готовність і прагнення до взаємодії; 3) доброзичливість і взаємний інтерес до потреб, бажань та емоційних станів один одного. Дослідження свідчать, що якщо за цими критеріями в ході навчання відмічаються позитивні зміни, то використаний метод навчання забезпечує високу психологічну й соціально-психологічну ефективність.
Копорулина В.Н., Смирнова М.Н., Гордеева Н.О., Балабанова Л.М. Психологический словарь / Под общ. ред. Ю.Л. Неймера. — Ростов н/Д., 2003; Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. — М., 1990.