ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ — занесення до Державного реєстру створених або реорганізованих юридичних осіб, видання їм реєстраційних посвідчень для перевірки законності їх утворення, обліку та надання юридичної сили їх діяльності. Д.р. юридичних осіб проводиться держаним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районних радах, у містах Києві та Севастополі за місцезнаходженням юридичної особи. Для Д.р. юридичної особи подають такі документи: 1) заповнену реєстраційну картку на проведення Д.р. юридичної особи; 2) копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; 3) два примірники установчих документів; 4) документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення Д.р. юридичної особи (10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). У випадках, що передбачені законом, додатково подається копія рішення органів Антимонопольного комітету України або КМУ про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб’єктів господарювання. У разі Д.р. юридичної особи, для якої законом установлено вимоги щодо формування статутного фонду, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновниками вкладів до статутного фонду юридичної особи в розмірі, який встановлено законом. У разі Д.р. ВАТ додатково подається звіт про проведення передплати на акції, який засвідчено Державною комісією з цінних паперів та фондовим ринком України. Згідно зі ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб» передбачені такі підстави відмови у державній реєстрації юридичної особи: 1) невідповідність відомостей, вказаних у реєстраційній картці на проведення Д.р. юридичної особи, відомостям, зазначеним у документах, що подані для проведення Д.р. юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам закону; 2) порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на обіймання відповідних посад, установлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи управління юридичної особи; 3) невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; 4) наявність обмежень щодо вчинення засновниками юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій (забороняється проведення Д.р. юридичної особи, засновником якої є юридична особа, стосовно якої прийнято рішення про припинення); 5) наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, що тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; 6) використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких установлюється КМУ. Діяльність незареєстрованого суб’єкта господарювання, який підлягає Д.р., забороняється. Доходи, одержані таким суб’єктом, стягуються до державного бюджету України у встановленому законом порядку. Зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов’язковій Д.р. шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру (згідно з п. 3 ст. 4 закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»). Пунктом 14 ст. 58 Господарського кодексу України передбачена перереєстрація суб’єкта господарювання у разі зміни форми власності, на якій заснований цей суб’єкт, організаційної форми господарювання, найменування суб’єкта господарювання. Вона здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації. Проте Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» не передбачає такої процедури: при внесенні змін до установчих документів незалежно від їх характеру проводиться Д.р. змін до установчих документів юридичної особи, яка потребує надання певних документів (ст. 29 Закону). Підставами проведення припинення Д.р. ФП є: реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення); ліквідація за рішенням, прийнятим засновниками юридичної особи; за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом; за рішенням суду у таких випадках: 1) визнання недійсним запису про проведення Д.р. через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; 2) провадження юридичною особою діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; 3) невідповідності мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; 4) неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; 5) наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням; 6) банкрутства. ФП є таким, чия дія припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення його Д.р.
Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. — 2003. — № 11; Господарський процесуальний кодекс України // ВВР України. — 2001. — № 36; Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 р. № 3660-ХІІ// ВВР України. — 1993. — № 50; Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ// Урядовий кур’єр. — 2001. № 10; Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV // ВВР України. — 2003. — № 31; Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ// ВВР України. — 2000. — № 36; Хозяйственное право / Под ред. В.К. Мамутова. — К., 2002.