ДИНАТРІЮ ЕДЕТАТ, Трилон Б (ДФУ), Dinatrii edetas (PhEur); Disodium edetate (BP, JP, USP); Ethylenediaminetetraacetic acid, disodium salt (CAS № 139-33-3); Disodium ethylenediaminetetraacetate dihydrate (CAS № 6381-92-6); син.: динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти; Disodium EDTA; disodium ethylenediaminetetraacetate; edathamil disodium; edetate disodium; edetic acid, disodium salt; Trilon B; Sodium edetate — білий гігроскопічний кристалічний порошок без запаху, кислий на смак.
C10H14N2Na2O8 Мол. м. 336,2 (безводний)
C10H18N2Na2O10 Мол. м. 372,2 (дигідрат)
Одержують при взаємодії едетової кислоти з натрію гідроксидом. Продукт реакції має такі властивості: рН 4,3–4,7 (1% розчин у воді, звільненої від двоокису вуглецю); депресія Tзамерз — 0,14 °С (1% водний розчин); Tпл=252 °С (розкладається); показник заломлення n20D =1,33 (1% водний розчин); питома вага — 1,004 (1% водний розчин); кінематична в’язкість — 1,03 мм2/с (1% водний розчин); при нагріванні до 120 °С втрачає кристалізаційну воду. Розчиняється у воді (1:11); погано розчиняється в етанолі (95%); практично не розчиняється в хлороформі та етері. Несумісний з сильними окисниками, сильними основами, іонами та домішками металів. Д.е. поводить себе як слабка кислота: з карбонатів витісняє двоокис вуглецю, при взаємодії з металами утворює водень; з лужноземельними та важкими металами утворює стабільні водорозчинні комплекси (хелати), стабільність яких залежить від іону металу та рН середовища.
Д.е. широко використовується як допоміжна речовина у фармацевтичній, косметичній та харчовій промисловості. Входить до складу місцевих, пероральних та парентеральних ЛП, як хелатна сполука у концентрації 0,005–0,1%. Водні розчини Д.е. стерилізуються автоклавуванням та зберігаються у контейнерах, які виготовлені з вільних від лугів (нейтральних) матеріалів. У трансдермальних терапевтичних системах виявляє стабілізувальний ефект. Також застосовується як пом’якшувач води.
У терапії використовується як антикоагулянт (утворює хелатну сполуку з кальцієм та запобігає коагуляції крові in vitro). Незначні об’єми 0,1% розчинів використовують при проведенні гематологічних тестів, а 0,3% розчинів — при трансфузіях. З обережністю застосовують у пацієнтів з нирковою недостатністю, послабленою функцією міокарда та туберкульозом. У високих дозах або при тривалому застосуванні, а також при швидкому в/в вливанні викликає гіпокальціємію. При застосуванні екстрагує кальцій із зубів; у складі назальних препаратів, особливо у поєднанні з бензалконій хлоридом, викликає запалення, що супроводжується еозинофільною інфільтрацією слизової оболонки та атрофією епітелію.
Зберігається в щільно закритих контейнерах у прохолодному, сухому місці. Внаслідок гігроскопічності втрачає стабільність при поглинанні вологи.
Bechgaard E., Bindseil E., Bagger M., Nielsen H.W. Reversibility and clinical relevance of morphological changes after nasal application of ephedrine nasal drops 1% // Int. J. Pharm. — 1997. — № 152; Kaur I.P., Singh M., Kanwar M. Formulation and evaluation of ophthalmic preparations of acetazolamide // Int. J. Pharm. — 2000. — № 199; Ungphaiboon S., Maitani Y. In vitro permeation studies of triamcinolone acetonide mouthwashes // Int. J. Pharm. — 2001. — № 220.