ДИРИТРОМІЦИН (Dirithromycinum), (1R,2S,3R,6R,7S,8S,9R,10R,12R,13S,15R,17S)-9-[[3-(диметиламіно)-3,4,6-тридеокси-β-D-ксило-гексопіранозил]окси]-3-етил-2,10-дигідрокси-15-[(2-метоксиетокси)метил]-2,6,8,10,12,17-гексаметил-7-[(3-С-метил-3-О-метил-2,6-дидеокси-α-L-рибо-гексопіранозил)окси]-4,16-діокса-14-азабіцикло[11.3.1]гептадекан-5-он (або (9S)-9,11-[іміно[(1R)-2-(2-метоксиетокси)етиліден]окси]-9-деоксо-11-деоксиеритроміцин).
C42H78N2O14 Мол. м. 835,1
АФІ природного та синтетичного походження. Білий або майже білий порошок, дуже малорозчинний у воді, дуже легкорозчинний у метанолі та метиленхлориді. Виявляє поліморфізм. [α]20D = від +135° до +150° (4% спиртовий розчин). Зберігають у добре закупореній тарі.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ. Кількісно визначають методом рідинної хроматографії.
Фармакологічна група. J01 FA — антибіотики групи макролідів.
Фармакологічні ефекти. Антибактеріальна (бактеріостатична) дія внаслідок гальмування білкового синтезу в мікробній клітині дія по відношенню до St. aureus, S. pyogenes, S. pneumonia, Z. monocytogenes, S. faecalis, S. faecium, H. pylori, H. jejuni, M. catarrhalis, B. pertussis, N. Gonorrhoae, Z. pneumophilla, C. trachomatis, M. pneumoniae, легіонел.
Застосування. Бронхіт, хвороба легіонерів, стрептококовий фарингіт, мікоплазмова пневмонія, інфекції шкіри та м’яких тканин (див. Антибіотики).
Елинов Н.П., Громова Э.Г. Современные лекарственные препараты. — CПб, 2003; Каркищенко Н.Н. Фармакологические основы терапии. — М., 1995; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.