ДОКСЕПІНУ ГІДРОХЛОРИД

Доксепіну гідрохлорид (doхepini hydrochloridum), 3-(6,11-дигідробензо[b,e]оксепін-11-іліден)-N,N— диметилпропіламіну гідрохлорид.

C₁₉H₂₁NО⋅HCl                                               Мол. м. 315,8

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді, спирті та хлороформі. T_пл — 185–191 °С. УФ-спектр: λ_max=297 нм (=128–142) у суміші кислоти хлористоводневої та метанолу. Зберігають у добре закупореній тарі, яка запобігає дії світла.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; УФ-спектр розчину речовини в суміші кислоти хлористоводневої та метанолу має λ_max при 297 нм (=128–142); за реакцією з кислотою сульфатною концентрованою — з’являється червоне забарвлення; субстанція дає характерні реакції на хлориди. Кількісно визначають методом ацидиметрії в неводному середовищі (суміш кислоти оцтової безводної та оцтового ангідриду) потенціометрично.

Фармакологічна група. N06AA12 — антидепресивні препарати.

Фармакологічні ефекти. Виявляє антидепресивну (завдяки пригніченню зворотного нейронального захоплення норадреналіну), тимолептичну, седативну, анксіолітичну, спазмолітичну, міорелаксивну, противиразкову, протисудомну, антигістамінну, холінолітичну, α₁-адреноблокувальну дію.

Застосування. Депресії, психопатії, неврози, алкоголізм (невротичні розлади), занепокоєння, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, демпінг-синдром, біль у онкологічних хворих, свербіж шкіри, хронічна ідіопатична кропив’янка, премедикація ендоскопій та інших діагностичних процедур (див. Антидепресанти).

 От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.