АВТОМАТИЗОВАНЕ КЕРУВАННЯ технологічними процесами хіміко-фармацевтичних виробництв — цілеспрямований вплив на процеси для досягнення заданої мети функціонування як самих процесів, так і побудованих на їх основі хіміко-технологічних систем з використанням інформації про їх поточний і попередній стан. Формується і здійснюється за/чи без участі людини-оператора як ланки у загальному ланцюгу керування для оцінки альтернативних варіантів рішень, напрацьованих системою керування. А.к. включає 3 рівні. На першому, який є основою будь-якого хіміко-фармацевтичного підприємства і складається з окремих типових процесів (гідромеханічних, теплових, хімічних тощо), здійснюється керування цими процесами, що зводиться до локальної стабілізації матеріальних та енергетичних потоків в апаратах за допомогою систем автоматичного регулювання (САР). Для формування законів керування використовуються математичні моделі, які дозволяють прогнозувати стаціонарні й динамічні властивості процесів. На основі аналізу моделей виявляють канали керування і визначають закони зміни керуючих впливів, що забезпечують необхідну якість керування. Подібні завдання належать до розділу синтезу систем керування і розв’язуються із застосуванням спецметодів теорії оптимальних процесів. Якщо адекватні математичні моделі відсутні, для побудови схем автоматичного регулювання першого рівня використовують дослідні дані (криві розгону), безпосередньо отримані на розглянутому об’єкті. На другому рівні для досягнення оптимальності виробництва загалом координується спільне функціонування окремих процесів, об’єднаних в агрегати і комплекси, з яких складається технологічна схема. На цьому рівні, як правило, використовується керуюча ЕОМ, яка, будучи базою системи керування технологічними процесами (АСК ТП), дає завдання регуляторам САР першого рівня з метою оптимізації як окремих процесів у безупинно змінних умовах, так і виробництва в цілому. АСК ТП реалізує такі функціональні завдання: централізований технологічний контроль; оперативний розрахунок техніко-економічних показників роботи виробництва; багатомірне цифрове керування процесами хімічного виробництва; локальна оптимізація технологічних ділянок; глобальна оптимізація і координація у масштабі хімічного виробництва в цілому; діагностика аномальних ситуацій у виробництві; діагностика працездатності ЕОМ та інших засобів автоматичного керування, що входять до складу системи. На третьому рівні на основі інформаційно-функціональної моделі підприємства в цілому застосовують системи оперативного керування сукупністю виробництв, плануванням запасів сировини та їх розподілом по виробництвах, плануванням розподілу готових продуктів, організацією транспорту та ін. Створюються так звані автоматизовані системи керування (управління) підприємством (АСУП), що базуються на досить потужній ЕОМ з відповідним програмно-математичним забезпеченням.
Кафаров В.В., Ветохин В.Н. Основы построения операционных систем в химической технологии. — М., 1980.