АҐРУС — Grossularia Mill. (франц. grossile) — рід багаторічних рослин родини аґрусових (Grossulariaceae DC.). Понад 50 диких видів роду розповсюджені в Північній Америці, Європі та Азії; у країнах СНД — 3 види, в Україні — 1. Культивується. Відомо до 1500 сортів А., які поділяються на 2 групи — європейську і американську. Родоначальним видом для більшості європейських сортів є А. відхилений (А. звичайний) — Grossularia reclinata (L.) Mill. (Ribes grossularia L.); рос. назви: крыжовник отклоненный, крыжовник обыкновенный; нар. назви: аґрус, крижовник, оприни.
Кущ 60–150 см завв. Пагони з шипами у вузлах і шипиками у міжвузлях. Листки чергові, 3–5-лопатеві, зубчасті, голі або опушені. Квітки сидячі, правильні, дзвоникоподібні, пониклі, 5-пелюсткові, опушені, зеленуваті, червонуваті або пурпурові, з довгастими, відігнутими назовні чашолистками, зібрані по 1–3 у китиці. Плоди — несправжні ягоди, округлі або видовжені, білого, жовтого, зеленого, пурпурового, червоного або чорно-червоного кольору, голі або опушені з великою кількістю насінин. Цвіте у травні — червні, плодоносить у липні. В Україні росте переважно в Карпатах, Прикарпатті, Поліссі, на півночі лісостепу на схилах, узліссях, серед чагарників.
Основними діючими речовинами А. є вітаміни, вуглеводи і фенольні сполуки. У плодах містяться: аскорбінова кислота (вітамін С) — 15–68 мг%, каротин — 0,1–0,2 мг%, тіамін (вітамін В1) — 0,01–0,04 мг%, рибофлавін (вітамін В2) — 0,02–0,15 мг%, пантотенова кислота (вітамін В3) — 0,25 мг%, піридоксин (вітамін В6) — 0,03–0,1 мг%, філохінон (вітамін К1) — 0,3–0,6 мг%, токофероли (вітамін Е) — 0,2–0,56 мг%, нікотинова кислота (вітамін РР) — 0,2–0,5 мг%, фолієва кислота (вітамін В9) — 0,05–0,25 мг%; вуглеводи: цукри — 6–14%, глюкоза — 2,4–5,09%, фруктоза — 3,34–6,08%, сахароза — 0,3–0,87%; пектинові речовини — 0,5–1,13%; клітковина — 2%; органічні кислоти — 1,2–2,3%: яблучна — 1,3%, лимонна — 0,4%, бурштинова; кумарини — 0,5–1,3%; катехіни — 150 мг%: катехін, галокатехін; антоціани; лейкоантоціанідини — до 750 мг%: лейкоціанідин, лейкодельфінідин; флавоноли: кемпферол, кверцетин, мірицетин; дубильні речовини; поліфеноли — до 913 мг%; азотвмісні сполуки — 194 мг%: серотонін — 1,8–3,8 мг%; хлорофіли — 4–12 мг%; жирна олія — до 20% (у насінні); макро- і мікроелементи: K, Ca, Mg, Na, Si, S, P, Fe, J, Mn, Cu, F, Zn, Br, Ni.
У листі виявлено вітаміни (аскорбінова кислота); вуглеводи (цукри, пектинові речовини); органічні кислоти (яблучна, лимонна, бурштинова, винна); фенол та його похідні; похідні бензойної кислоти (протокатехова, галова, саліцилова кислоти, метилсаліцилат); фенолкарбонові кислоти та їх похідні (хлорогенова, неохлорогенова); кумарини (герніарин, скополетин, ізоскополетин); катехіни (катехін, галокатехін); флавоноли (кемпферол, астрагалін, кверцетин, рутин, мірицетин); азотвмісні сполуки (20 амінокислот); хлорофіли А і В; фосфоліпіди (лецитин); стероїди (β-ситостерин); макро- і мікроелементи. У корі гілок А.в. містяться похідні фенолу — тирозол, салідрозид.
Плоди А. мають тонізуючу, сечогінну, жовчогінну, проносну дію, покращують кровотворення та обмін речовин. Застосовують при атеросклерозі, гіпертонії, анемії, послабленні діяльності ШКТ, порушенні обміну речовин, при захворюваннях печінки, нирок і сечового міхура. Настій листя виявляє сечогінну, жовчогінну і легку кровоспинну дію. Протипоказано вживати плоди А. при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії загострення, при ентеритах і колітах, що супроводжуються проносом. Їстівні у свіжому і переробленому вигляді. Використовують у харчовій промисловості, лікеро-горілчаному виробництві. Медонос.
БСЭ. — М., 1973. — Т. 13; Кисличенко В.С. Фармакогностичне вивчення представників родини агрусові, бруслинні, ранникові і розробка на їх основі лікарських засобів. — Х., 1999; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990.