АДРЕНОКОРТИКОТРОПНИЙ ГОРМОН, АКТГ, кортикотропін; (лат. ad — до, при + cortex — кора + грец. tropos — напрямок) — гормон передньої частки гіпофіза. За хімічною будовою є поліпептидом. Молекула гормону складається із 39 залишків 15 різних амінокислот, 24 з яких відповідають за біологічну активність гормону, а 15 — визначають видові відмінності. Стимулює ріст клітинних елементів і посилює функцію кори надниркових залоз, секрецію кортикоїдів, впливає, хоч і не прямо, на вуглеводний обмін, зокрема на утворення глюкози в печінці, прискорює регенерацію нервової системи. Виділяється при різних діях, що викликають в організмі стан стресу. АКТГ забезпечує формування структури та нормальне функціонування кори надниркових залоз, а також сприяє синтезу кортикостероїдних гормонів із холестерину чи оцтової кислоти. Секреція АКТГ регулюється за участю рилізинг-факторів, які утворюються в гіпоталамічній ділянці мозку і по портальних судинах потрапляють у аденогіпофіз. Вплив АКТГ на синтез кортикостероїдів здійснюється за мембранно-цитозольним механізмом, характерним для гормонів білкової та пептидної природи. Вторинним посередником, через який реалізується гормональний ефект у клітинах-мішенях гормону, є циклічний АМФ, який утворюється за участю аденілатциклазної системи. Для медичного застосування А. отримують з гіпофіза великої рогатої худоби, свиней та овець. А. виявляє антиалергічну та протизапальну дію, має імунодепресивну активність. А. використовується при вторинній гіпофункції надниркових залоз та запобігає розвитку синдрому відміни після тривалого лікування кортикостероїдними препаратами.
Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника і В.О.Топачевського. — К., 1986; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Химическая энциклопедия. — М., 1988.