АЗОТИСТІ ОСНОВИ — компоненти нуклеїнових кислот, які утворюються при їх повному гідролізі за участю нуклеаз, нуклеотидаз та нуклеозидаз. До складу нуклеїнових кислот входять азотисті основи пуринового та піримідинового ряду. Вони є похідними ароматичних гетероциклічних сполук, відповідно пурину та піримідину. З основ пуринового ряду до складу нуклеїнових кислот входять аденін (6-амінопурин) і гуанін (2-аміно-6-оксипурин). З основ піримідинового ряду до складу нуклеїнових кислот входять урацил (2,4-дигідроксипіримідин), тимін (2,4-дигідрокси-5-метилпіримідин) і цитозин (2-гідрокси-4-амінопіримідин). Для основ піримідинового ряду характерна також кетоенольна таутомерія. У вигляді кетоаналогів азотисті основи входять до складу мононуклеотидів — компонентів нуклеїнових кислот. Крім вищенаведених азотистих основ, до складу нуклеїнових кислот входять у невеликій кількості мінорні (рідкісні) основи. Це похідні основ пуринового та піримідинового ряду, у яких атом водню заміщений у певному положенні на метильну групу. Прикладом мінорних основ є 1-метиладенін, 1-метилгуанін, 3-метилурацил тощо. Найбільша кількість мінорних основ міститься у транспортних РНК — до 20%.
Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Химическая энциклопедия. — М.,1988.