АКТИНОМІЦЕТИ (грец. aktis — промінь + mykes — гриб) — група грампозитивних бактерій, клітини яких мають кулеподібну, неправильну паличкоподібну або видовжену форму і в багатьох випадках здатні до справжнього галуження та утворення диференційованого міцелію. В А. наявні всі ознаки будови прокаріот. Гіфи міцелію А., на відміну від гіфів грибів, дуже тонкі, приблизно 1 мкм у діаметрі. Від грибів відрізняються будовою ядра (нуклеоїд), клітинної стінки (містить пептидоглікани і не має хітину і целюлози). Розмножуються шляхом простого поділу клітин або утворення спор. За сучасною міжнародною класифікацією (Bergeys manual, 1984) до А. відносять порядок Actinomycetalis, який нараховує >50 родів: Actinomyces, Brevibacterium, Corynebacterium, Micrococcus, Nocardia, Streptomyces та ін. А. поширені у ґрунтах, на рослинних залишках, у мулі водойм, повітрі, покривах рослин, тварин і людини. Для А. характерний гетеротрофний тип живлення і аеробний (окиснювальний) тип отримання енергії. Серед А. більшість — сапрофіти, але є і патогенні види. А. утворюють різноманітні БАР (ауксини, вітаміни, амінокислоти, токсини, ферменти), у т.ч. більшість антибіотиків (стрептоміцин, тетрациклін, актиноміцин, еритроміцин, канаміцин, гентаміцин, цефаміцини та ін.). Виражену синтетичну активність А. як штамів-продуцентів широко використовують у промисловій мікробіології для отримання цінних у медицині й народному господарстві БАР (антибіотиків, вітамінів, амінокислот, ферментів та ін.). Основними продуцентами антибіотиків є А. роду Streptomyces.
Біологічний словник. — К., 1986; БЭС. В 2 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. — М., 1991. — Т. 1; Сассон А. Биотехнология: свершения и надежды. — М., 1987.