АМІНОГЛУТЕТИМІД

АМІНОГЛУТЕТИМІД (Aminoglutethimidum), (3RS)-3-(4-амінофеніл)-3-етилпіперидин-2,6-діон.

C₁₃H₁₆N₂O₂                                   Мол. м. 232,3

АФІ синтетичного походження. Білий або ледь жовтуватий кристалічний порошок, практично нерозчинний у воді, легкорозчинний в ацетоні, розчинний у метанолі; T_пл 150–154 °С. УФ-спектр: λ_max=215 нм (=18) в 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої. [α]_D²⁰ = від –0,10° до +0,10° (5% розчин у метанолі). Зберігають у добре закупореній тарі.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; визначають T_пл методом ТШХ. Кількісно визначають методом ацидиметрії в неводному (кислота оцтова безводна) середовищі потенціометрично.

Фармакологічна група. L02BG01 — протипухлинні препарати (інгібітори синтезу кортикостероїдів).

Фармакологічні ефекти. Блокує синтез глюко- та мінералокортикоїдів, естрогенів та андрогенів.

Застосування. При гіперкортицизмі, викликаному пухлинами (карцинома, аденома) чи гіперплазією кори надниркових залоз, при злоякісних пухлинах із метастазами; у чоловіків — хворих на рак передміхурової залози (див. Кортикостироїди, Пухлини).

Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2000; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; РЛС — Энциклопедия лекарств / Под ред. Г.Л. Вышковского. — М., 2002; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.