АНАБОЛІЗМ (асиміляція) (грец. аnabole — підйом, сходження) — сукупність хімічних процесів в організмі, спрямованих на утворення та відновлення структурних компонентів органів і тканин; один з етапів проміжного обміну, що забезпечує ферментативний синтез складних сполук із простіших низькомолекулярних попередників за допомогою енергії АТФ та інших макроергічних сполук; тісно взаємопов’язаний з протилежним процесом — катаболізмом. Анаболічні реакції здійснюються за кілька етапів. Спочатку з низькомолекулярних сполук, що утворюються у процесі катаболізму, синтезуються прості за будовою мономери, які через низку складних перетворень забезпечують синтез важливих біополімерів організму — білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот. Кінцеві продукти катаболізму, як правило, є вихідними продуктами А. Тобто катаболічні та анаболічні шляхи спряжені не лише через систему АТФ–АДФ, а й через спільні проміжні продукти обміну. Етапи перетворень, які об’єднують шляхи розщеплення і синтезу речовин в організмі, називаються амфіболічними шляхами. Досить інтенсивно анаболічні процеси проходять у період росту й розвитку організмів: людини, тварин — у молодому віці, а рослин — у вегетаційний період. Процеси А., що відбуваються у рослин в ході реакцій фотосинтезу, мають основоположне планетарне значення в синтезі органічних речовин із неорганічних.
Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника, В.О. Топачевського. — К., 1986; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993.