Анксіолітичні (атарактичні) препарати (грец. ataraktos — холоднокровний, спокійний; син.: атарактики), транквілізатори (лат. tranquillium — спокій; антифобічні препарати, психорелаксанти) — психотропні препарати, що вибірково пригнічують почуття страху, емоційної напруженості, тривоги і занепокоєння і застосовуються переважно для лікування хворих із невротичними і неврозоподібними розладами (див. Неврози). Історія застосування анксіолітичних препаратів нараховує більше 50 років. Першим з А.п. у 1960 р. використали бензодіазепін — хлордіазепоксид. На сьогодні до цієї групи належить понад 60 сполук.
Класифікація анксіолітичних препаратів досить складна:
- власне транквілізатори (діазепам та ін.);
- препарати переважно зі снодійним ефектом (нітразепам, флюнітразепам, мідазолам, золпідем та ін.);
- препарати переважно з седативним ефектом (комбіновані препарати з барбітуратами, фітопрепарати та ін.).
За хімічним походженням виділяють:
- бензодіазепіни — гідазепам, хлордіазепоксид, діазепам, оксазепам, нітразепам, медазепам, лоразепам, клоназепам, клоразепам, феназепам, темазепам, флуразепам, флунітразепам, бромазепам, алпразолам, тофізопам;
- похідні дифенілметану — бенактизин, гідроксизин, метамізил, азациклонол, каптодіамін;
- похідні пропандіолу — мепротан, ізопротан, тибамат;
- похідні дибензобіциклооктадієну — бензоктамін;
- похідні азоспіродекандіону — буспірон;
- інші транквілізатори — мебікар, тріоксазин.
Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии / Под ред. И.М. Перцева. — Х., 2002; Машковский М.Д. Лекарственные средства. В 2 т. — М., 2000. — Т. 1; Регистр лекарственных средств России. РЛС — Энциклопедия лекарств / Гл. ред. Г.Л. Вышковский. — М., 2003.