Антигеморагічні препарати — препарати, які використовуються для зупинки кровотеч. АП підрозділяються на інгібітори фібринолізу, гемостатичні препарати та коагулянти синтетичного та рослинного походження. Інгібітори фібринолізу, в свою чергу, поділяють на амінокислоти (амінокапронова, транексамова та амінометилбензойна кислоти) та інгібітори протеїназ крові (апротинін). Гемостатичні препарати поділяють на препарати резорбтивної (фібриноген, кальцію хлорид, менадіон, етамзілат) та місцевої (тромбін, тахокомб, губка гемостатична з амбеном) дії. До коагулянтів синтетичного походження належить карбазохром, рослинного походження — екстракт водяного перцю та кропиви листя. Інгібітори фібринолізу впливають на фібринолітичну систему організма; гемостатичні препарати активують гемостатичну систему: тромбін, фібриноген, менадіон впливають на коагуляційний компонент гемостатичної системи, кальцію хлорид та етамзілат — на судинно-тромбоцитарний компонент гемостатичної системи; коагулянти виявляють кровоспинну дію та створюють умови для тромбоутворення.
Інгібітори фібринолізу блокують активатори плазміногену та пригнічують дію плазміну, кінінові системи та активність фібрінолізу. Фібриноген, кальцію хлорид, менадіону, тромбін є природними компонентами системи згортання крові. Кальцію хлорид стимулює утворення тромбопластину та перехід протромбіну до тромбіну. Менадіон бере участь у синтезі протромбіну (фактора II) та факторів згортання крові VII, IX та X, активує синтез фібріногену. Етамзилат активує утворення фактора згортання крові III (тромбопластину), первинного тромба та посилює його ретракцію, стимулює утворення нових тромбоцитів з мегакаріоцитів і їх вихід з депо, а також пригнічує розщеплення мукополіцукрів та зменшує проникність судинної стінки. Тромбін каталізує утворення фібрину з фібриногену, стимулює утворення тромбопластину. Коагулянти зменшують проникність судинної стінки, підвищують в’язкість крові, уповільнюють кровотік і таким чином створюють умови для тромбоутворення. Головним фармакологічним ефектом препаратів цієї групи є гемостатичний.
Показаннями до застосування АП є кровотечі. При кровотечах, пов’язаних із гострим фібринолізом, та тромбоцитопеніях використовують інгібітори фібринолізу (амінокапронову та транексамову кислоти); у разі масивних кровотеч у хірургії, акушерстві, травматології застосовують фібриноген; при легеневих, маткових кровотечах, променевій хворобі — кальцію хлорид; при передозуванні антикоагулянтів непрямої дії — менадіон. Для зупинки капілярних кровотеч та кровотеч із паренхиматозних органів препаратами вибору є етамзилат, тромбін, тахокомб, губка гемостатична з амбеном, карбазохром. Етамзилат, коагулянти використовують при геморагічних діатезах, носових, маткових, кишкових, ниркових кровотечах, А.п. місцевої дії — при тонзилектомії, екстракції зубів, кровоточивості ясен. Апотинін також ефективний при гострому панкреатиті та різних видах шоку.
При застосуванні антигеморагічних препаратів можливе виникнення побічних ефектів — алергічних реакцій, тромбозів та тромбоемболій, нудоти, блювання. Амінокапронова кислота, етамзилат спричиняють катаральні явища у верхніх дихальних шляхах; транексамова кислота — порушення кольорового зору, апротинін — бронхоспазм, менадіон підвищує ризик розвитку гемолітичної хвороби у новонароджених.
Усі антигеморагічні препарати протипоказані при тромбозах, тромбоемболіях, ДВЗ-синдромі. Інгібітори фібринолізу заборонено використовувати у період вагітності, фібриноген — при інфаркті міокарда, кальцію хлорид — при атеросклерозі, гіперкальціємії, менадіон — у разі гемолітичної хвороби новонароджених. Губка гемостатична протипоказана при кровотечах із великих судин, етамзилат — при порфірії.
Амінокапронову кислоту не можна застосовувати одночасно з апротиніном, транексамову кислоту — при масивному тромбоутворенні. Апротинін несумісний із глюкокортикостероїдами, а також з інфузіонними середовищами, які містять амінокислоти. Етамзилат не слід змішувати в одному шприці з іншими ЛП. При одночасному застосуванні кальцію хлориду с хінидіном і серцевими глікозидами підвищується їх кардіотоксичність. Небезпечна також його комбінація з антигіпертензивними препаратами.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2008.