ФАРМАЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ — складові ринково-економічних відносин у системі обов’язкового медичного страхування, які формують доступність і, як наслідок, якість фармацевтичної допомоги, що надається населенню. До Ф.м. належать ціноутворення, оподаткування, страхування та кредитування. Залежно від рівня їх функціонування виділяють механізми макро- та мікроекономіки. В загальноекономічній теорії існують 2 основні підходи щодо визначення поняття «механізми» — структурно-організаційний та структурно-функціональний. Згідно з першим підходом поняття «механізм» характеризується як сукупність деяких елементів, що створюють організаційну основу певних явищ, процесів. В основу другого підходу покладено не лише організаційну будову «механізм», а й порядок його реального функціонування в умовах змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Враховуючи соціальне значення механізмів ціноутворення, оподаткування, страхування, кредитування та умови їх функціонування в ринково-економічній площині фармацевтичної допомоги, при визначенні Ф.м. необхідно використовувати структурно-функціональний підхід. Ф.м. постають як соціально-економічні та організаційно-структурні інструменти формування рівня якості наданої фармацевтичної допомоги, яка в свою чергу повинна відповідати фінансовим можливостям системи охорони здоров’я і фармації країни та потребам населення у збереженні життя і здоров’я.
Ее. У 3 т. / Редкол.: С. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К., 2001. — Т. 2; Немченко А.С., Панфілова Г.Л. Методологія розробки фармаекономічних механізмів та їх впровадження в систему обов’язкового медичного страхування // Вісник фармації. — 2007. — № 4 (52); Хоменко В.М., Немченко А.С., Ярмола І.К. Теорія та практика державного управління фармацією за умов реформування галузі // Вісник фармації. — 2006. — № 2; Юзьков Л.П. Государственное управление в политической системе развитого социализма. — К., 1983.