Антимікробні препарати (лат. praeparata antimicrobica < грец. anti — проти + micros — малий + bios — життя; син.: протимікробні препарати) — ЛП, які чинять пригнічувальну дію на бактерії.
Антимікробні препарати поділяють на дві групи. Перша група включає препарати невибіркової протимікробної дії, які згубно впливають на більшість мікроорганізмів. До них належать антисептичні препарати і дезінфекційні сполуки (див. Дезінфекція). Друга група вирізняється більш вибірковою дією на окремі види бактерій і значною широтою терапевтичної дії. Їх відносять до хіміотерапевтичних препаратів. У цій групі поєднуються антибіотики і синтетичні антибактеріальні препарати. До останніх належать сульфаніламіди, похідні хінолону, нафтиридину, хіноліну, нітрофурану: кислота налідиксова, кислота оксолінова, кислота піпемідова.
До синтетичних антимікробних препаратів належать похідні імідазолу, які виявляють антибактеріальну, протипротозойну і протигрибкову активність (клотримазол, кетоконазол, міконазол та ін.). Основним антипротозойним препаратом цієї групи є метронідазол, який широко застосовують для лікування трихомоніазу, а також амебіазу та інших протозойних захворювань; до цієї ж групи належать тинідазол, нітазол (нітротіазольні похідні) і деякі інші речовини. Метронідазол виявляє також високу активність у відношенні Helicobacter pylori — інфекційного збудника, що відіграє певну роль у патогенезі виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Більшість специфічних протитуберкульозних препаратів, крім антибіотиків (аміноглікозиди, ансаміцини), включені до цієї групи. Специфічні хіміотерапевтичні (з вибірковою цитотоксичністю) протитуберкульозні препарати поділяють на дві групи: препарати I ряду (основні); препарати II ряду (резервні). До препаратів I ряду відносять гідразид ізонікотинової кислоти (ізоніазид) і його похідні (гідразони), антибіотики (стрептоміцин, рифампіцин), ПАСК та її похідні. До препаратів II ряду відносять етіонамід, протіонамід, етамбутол, циклосерин, піразинамід, тіоацетазон, аміноглікозиди (канаміцин). Більшість протитуберкульозних препаратів пригнічують розмноження (бактеріостатичний ефект) і зменшують вірулентність мікобактерій.
Дмитриева В.А., Дмитриев В.В. Русско-английский словарь терминов по микробиологии. — М., 1991; Залюбовська О.I., Коваль С.Н., Литвинова О.М. Клiнiчна фармакологiя. — Х., 2003; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Машковский М.Д. Лекарственные средства. В 2 т. — М., 2002; Регистр лекарственных средств России. РЛС — Энциклопедия лекарств / Гл. ред. Г.Л. Вышковский. — М., 2003; Словник з мікробіології, вірусології, імунології та інфекційних захворювань / За ред. проф. Г.К. Палія. — Вінниця, 1995; Харкевич Д.А. Фармакология. — М., 2001.