АПТЕЧНА МОНОПОЛІЯ — правило, яке регламентувало порядок відкриття аптек у Росії. Запроваджена у 1673 р. згідно з наказом царя Олексія Михайловича, що було пов’язано із заснуванням першої в Росії аптеки для населення (1672). Основна мета запровадження А.м. — створення максимально сприятливих умов розвитку аптечної справи шляхом обмеження конкурентної боротьби. Спочатку А.м. передбачала заборону відкривати більше ніж одну аптеку в межах міста. У 1864 р. було встановлено норму максимальної кількості мешканців, які обслуговувалися однією аптекою: для Москви та Петербурга — 12 тис. мешканців, для губернських міст — 10 тис., для повітових — 5 тис., для селищ — із розрахунку 1 аптека на 15 верст. Для відкриття необхідно було отримати згоду всіх власників аптек в окрузі чи особистий дозвіл Міністерства внутрішніх справ. Проте з часом відсутність конкуренції в аптечній справі за умов динамічного розвитку капіталізму стала однією з причин занепаду аптечної справи в Росії наприкінці XIX ст. А.м. була скасована на початку ХХ ст.
Зархин И.Б. Очерки из истории отечественной фармации XVIII — первой половины ХІХ ст. — М., 1956; Левинштейн И.И. Этюды по истории фармации. — Ч. 1. — М., 1927.