АСКОРБІНОМЕТРІЯ

АСКОРБІНОМЕТРІЯ — титриметричний метод визначення окисників. Заснований на використанні аскорбінової кислоти як відновника, який окиснюється до дегідроаскорбінової кислоти за схемою

С₆Н₈О₆ — 2е С₆Н₈О₆ +2Н⁺

(Е⁰ = 0,326 В при рН 1,05)

Залежно від умов визначення і природи окиснювачів окиснення може відбуватися більш глибоко з утворенням L-треонової та щавлевої кислот.

Титрант — 0,1 М розчин аскорбінової кислоти, стабілізований динатрієвою сіллю етилендіамінтетраоцтової кислоти, мурашиною кислотою або NH₄NCS (УФ-промені, солі важких металів, оксидази прискорюють розкладання розчину). Зберігають у темному місці при температурі 0 °С. Для стандартизації титранту, як правило, використовують розчини KIO₃ або йоду. Умови титрування — кисле середовище. Кінцеву точку титрування найчастіше встановлюють за допомогою окисно-відновного індикатора варіамінового синього (4-аміно-4′-метоксидифеніламін); застосовують також потенціометричний або різні варіанти амперометричного методу. У деяких випадках можна здійснювати титрування в середовищі безводної оцтової кислоти 0,05 М розчином аскорбінової кислоти у тому ж розчиннику. Титрант стандартизують за розчином Br₂ в оцтовій кислоті.

А. застосовують для визначення Fe³⁺, Ce(IV), Hg²⁺, Cu²⁺, Ag⁺, I₂, NO_2–, Cr₂O₇^2– та ін. Визначають також і органічні сполуки з нітро-, нітрозо-, азо- та іміногрупами, хлорамін Б, рифаміцин О, рифаміцин S тощо.

Берка А., Вултерин Я., Зыка Я. Новые редокс-методы в аналитической химии. — М., 1968.