АСТРАГAЛИ ТРАГАКAНТОВІ — колючі кущі або напівкущі роду Astragalus (240 видів), підроду Tragacantha, який пізніше виділено у самостійний рід Astracantha Podlech. Для усіх А.т. характерна наявність камеді (див. Камеді). З А.т. одержують трагакант — Gummi Tragacanthae. Це висушена камедь, яка витікає з надрізів стебла та гілок. Джерелом камеді є 12–15 видів А.т.: Astragalus gummifer, A. kurdicus, A. brachycalyx, A. eriostylus, A. verus, A. leioclados, A. echidnaeformis, A. gossypinus, A. microcephalus, A. adscendens, A. strobiliferus, A. heratensis, A. piletocladus та ін. Районами заготівлі є гірські райони Південно-Східної Туреччини, Північно-Західний і Південний Іран. Раніше заготівлю вели у Закавказзі та Туркменії (Копетдаг). На ринку Європи є два сорти трагакантових камедей: персидський трагакант та анатолійський трагакант. На кордоні Пакистану, Індії та Афганістану з A. strobiliferus одержують камедь Читрала — Chitral gum.
Основну частину трагаканту становить басорини (60–70%) — малорозчинні, але сильно набухаючі у воді полісахариди; розчинну частину трагаканту становить арабін (8–10%). У золі трагаканту 70% становлять солі кальцію та калію. До складу кислого басорину, або трагакантової кислоти, входять галактуронова кислота, галактопіраноза, фукоза, арабофураноза і ксилопіраноза; нейтральний арабіногалактан, окрім L-арабінози і D-галактози, містить незначну кількість L-рамнози і D-галактуронової кислоти. Основний ланцюг цього полісахариду побудований із залишків галактопіраноз, які здебільшого з’єднані 1→6 зв’язками і невеликою кількістю 1→3 зв’язків. Розгалужені частини макромолекули включають залишки арабінофураноз із зв’язками 1→2, 1→3 і 1→5. В А.т. виявлені також такі тритерпенові сапоніни, як циклоартан, флавоноїд та інші фенольні сполуки. Трагакантову камедь використовують у фармації як емульгатор при виготовленні суспензій, рідше як основу для таблеток та пігулок. Використовують у харчовій, паперовій та лакофарбувальній промисловості.
Муравьева Д.А. Тропические и субтропические лекарственные растения. — М., 1983; Anderson D.M., Howlett J.F., McNab C.G. The amino acid composition of the proteinaceous component of gum tragacanth (Asiatic Astragalus spp.) // Food Addit Contam. — 1985. — 2 (4); Anderson D.M., Wang W.P. Composition of the gum from Combretum paniculatum and four other gums which are not permitted food additives // Phytochemistry. — 1990. — 29 (4); Smee D.F., Sidwell R.W., Huffman J.H., Huggins J.W., Kende М., Verbiscar A.J. Antiviral activities oftragacanthin polysaccharides on Punta Того virus infections in mice // Chemotherapy. — 1996. — 42 (4).