АТОМНО-ФЛУОРЕСЦЕНТНИЙ СПЕКТРАЛЬНИЙ АНАЛІЗ — метод елементного аналізу за атомними спектрами флуоресценції елемента, що визначається. Збудження атомів відбувається шляхом поглинання квантів світла відповідної енергії. Флуоресценція виникає при переході збудженого електрона в основний стан і реєструється під прямим кутом до напрямку збуджуючого випромінювання. Інтенсивність флуоресценції I пропорційна концентрації відповідного елемента C:
I = Iд kC,
де Iд — інтенсивність випромінювання на відповідній довжині хвилі; k — константа пропорційності, характерна для даного елемента і переходу.
Метод поєднує ознаки атомно-емісійного та атомно-абсорбційного аналізу. Як і в методі атомно-емісійного аналізу, аналітичним сигналом служить інтенсивність випромінювання збуджених атомів, а необхідність попереднього опромінення квантами світла відповідної енергії поєднує атомно-флуоресцентний аналіз з атомно-абсорбційним. Для атомізації проб використовуються атомізатори, аналогічні атомно-абсорбційним: полуменеві, електротермічні, ВЧ- та НВЧ-розряди. Залежність чутливості А.-ф.с.а. від інтенсивності збуджуючого випромінювання зумовлює перспективність використання лазерних методів збудження. Головна перевага методу А.-ф.с.а. — висока селективність (найвища серед методів спектрального аналізу), зумовлена виключною простотою спектрів атомної флуоресценції та відсутністю накладання спектральних ліній різних елементів. А.-ф.с.а. застосовується для визначення приблизно 40 елементів з чутливістю від 1% до 10–5–10–6% маси. Для атомної флуоресценції характерна наявність переходів без випромінювання, зумовлених взаємодією збуджених атомів з оточуючими частками, що призводить до зменшення інтенсивності корисного сигналу.
Зайдель А.Н. Атомно-флуоресцентный анализ. Методы аналитической химии. — Л., 1983; Зайдель А.Н. Атомно-флуоресцентный анализ. Физические основы метода. — М., 1980.