ФАРМАКОЛОГІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА — розділ фармакології (див. Фармакологія), який вивчає характер впливу БАР синтетичного та природного походження на організм лабораторних тварин та інші тест-системи з метою створення нових ЛП. Ф.е. використовує комплекс фармакологічних, фізіологічних, біохімічних, статистичних та інших методів дослідження. Ф.е. бере початок у 60-х роках XIX ст., коли професор Дерптського (сьогодні Тартуського) університету Р. Бухгейм почав систематичні дослідження ЛП на тваринах. Спочатку методи дослідження були простими, але дозволяли виключити зі списку ЛП багато неефективних або токсичних речовин. У середині XIX ст. лабораторії Ф.е. створюються в багатьох європейських університетах, у т.ч. в Санкт-Петербурзі. Дослідження в галузі Ф.е. пов’язані з такими іменами вітчизняних вчених, як О.П. Нелюбін, О.В. Забелін, І.П. Павлов, М.П. Кравков та ін. До ХХ ст. в Ф.е. дослідження ЛП проводилися на здорових тваринах, тобто в умовах, неадекватних хворому організму людини. І тільки в ХХ ст. вчені започаткували відтворення патологічних процесів у експериментальних тварин. Сьогодні принципи Ф.е. ефективно використовуються для створення нових ЛП та фармакологічних методів лікування захворювань у людини.
Белоусов Ю.Б., Моисеев В.С., Лепахин В.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия. — М., 1997; Доклінічні дослідження лікарських засобів / За ред. чл.-кор. АМН України О.В. Стефанова. — К., 2001; Лекарственные средства: биоскрининг / Под ред. чл.-кор. АМН Украины А.В. Стефанова. — К., 1998; Сернов Л.Н., Гацура В.В. Элементы экспериментальной фармакологии. — М., 2000.