Гіперчутливість негайного типу — один із видів алергічної реакції (див. Алергія).
Алергічні реакції вперше були досліджені лікарем К. Пірке (1906) на основі клінічних спостережень пацієнтів із сироватковою хворобою. До реакцій гіперчутливості негайного типу належать шкірні та системні (дихальної, травної, серцево-судинної та інших фізіологічних систем організму) алергічні реакції, які виникають через 15–20 хв після дії на організм специфічного алергену. Проявом таких реакцій можуть бути шкірні пухирі, бронхоспазм, розлад функції ШКТ та ін. До реакцій негайного типу належать анафілактичний шок, феномен Оувері, алергічна кропивниця, сироваткова хвороба, атопічні форми бронхіальної астми, полінози, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке). Залежно від механізму розвитку реакції ГНТ мають три взаємопов’язані стадії: імунологічну, патохімічну та патофізіологічну (А.Д. Адо). Імунологічна стадія — взаємодія алергену з реагінами, тобто реакція алерген — антитіло. Для антитіл, що взаємодіють з алергенами, характерні преципітаційні властивості, тобто здатність утворювати осад. У патогенній дії утвореного осаду важлива роль належить комплементу, який фіксується імунним комплексом та активується (напр. при анафілаксії, феномені Артюcа, сироватковій хворобі). При іншій групі захворювань (сінній пропасниці, атопічній бронхіальній астмі) антитіла у реакції з алергеном не утворюють осаду та нерозчинних імунних комплексів. Такі антитіла отримали назву неповних антитіл, або реагінів. Реагіни не фіксують комплемент, тому патогенна дія відбувається без його участі. Умовою для виникнення алергічної реакції в таких випадках, напр. реакції Праустніца — Кюстнера, є фіксація алергічних антитіл на клітинах. Патохімічна стадія — виникнення внаслідок реакцій антиген — антитіло глибоких біохімічних змін у клітинах і тканинах: різкого порушення активності цілої низки ферментних систем, що призводить до вивільнення БАР. Їх джерелом є гладкі клітини сполучної тканини, які виділяють гістамін, серотонін, гепарин. Вивільнення цих речовин із гранул гладких клітин супроводжується активною дегрануляцією останніх і витратою енергії, а також активацією ферментів, вивільненням гістаміну та інших речовин. Крім гістаміну, серотоніну, брадикініну, повільно діючої субстанції при Г.н.т. вивільняються такі речовини, як ацетилхолін, холін, норадреналін. Для патофізіологічної стадії характерні функціональні порушення в організмі як наслідок реакції алерген — антитіло або алерген — реагін і вивільнення БАР.
БМЭ. — М., 1978. — Т. 1; Иммунология / Под ред. Г. Бундшу. — К., 1981.