Гістаміну фосфат (Histamini phosphas), 4-(2-Аміноетил) імідазолу дифосфат.
С5H15N3O8P2, H2O Мол. м. 325,2
АФІ природного або синтетичного походження. Безбарвні довгі призматичні кристали, розчинні у воді (1:4), помірно розчинні в етанолі, практично нерозчинні в ефірі. Тпл — 130–133 °С. ТШХ у системі розчинників: розчин амоніаку концентрований — вода — ацетонітрил (5:20:75). Зберігають у щільно закупореному контейнері.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за результатами ТШХ (проявник — розчин нінгідрину); кольоровою реакцією взаємодії лужного розчину субстанції кислотою сульфаніловою та NaNO2 у середовищі HCl (червоне забарвлення); субстанція дає характерну реакцію на фосфати. Кількісно визначають ацидиметрично (титрант — 0,1 М розчин кислоти хлорної) з потенціометричним фіксуванням точки еквівалентності.
Фармакологічна група. V04C G03 — гістамінні, діагностичні препарати.
Фармакологічні ефекти. Природний ліганд гістамінових рецепторів. Викликає посилення секреції шлункового соку, спазм гладких м’язів судин і внутрішніх органів, знижує АТ, прискорює ЧСС.
Застосування. Поліартрит, суглобовий і м’язовий ревматизм, радикуліт, плексит; біль, викликаний ураженням периферичних нервів; алергічні захворювання, мігрень, бронхіальна астма, кропивниця; феохромоцитома, феохромобластома; для діагностичних та експериментальних досліджень.
Крыжановский С.А., Вититнова М.Б. Полный современный справочник лекарственных препаратов. — М., 2002; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1.