ГЛУТАТІОН (L-γ-глутаміл-L-цистеїніл-гліцин) — біологічно активний трипептид, який виявляють у всіх організмах. Складається із залишків γ-глутамінової кислоти, цистеїну та гліцину.
Може існувати в окисненій (Г-S—S-Г) та відновленій (Г-SН) формі. Відкрито кілька фізіологічних функцій Г. Відновлена форма Г. захищає SH-групи білків від окиснення різними окиснювальними чинниками. Механізм захисту полягає в окисненні SH-групи самого Г. з утворенням окисненої форми і збереженням SH-груп білків в активній відновленій формі. Г. виступає кофактором деяких оксидоредуктаз — гліоксилази, формальдегіддегідрогенази. Важлива роль належить Г. у зв’язуванні вільних радикалів, відновленні пероксиду водню та інших пероксидів, що запобігає розвитку вільнорадикальних процесів. Г. бере участь у транспорті амінокислот через плазматичні мембрани ентероцитів та інших клітин (мозку, нирок) — γ-глутамілтрансферазний цикл. Шляхом кон’югації з Г. під дією ферменту Г.-трансферази знешкоджується низка ксенобіотиків, у т.ч. деякі ЛП, а також інактивуються деякі ендогенні метаболіти (естрадіол, простагландини, лейкотрієни).
Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.–Тернопіль, 2000.