ГОМОЗИГОТА (грец. gomo — рівний + нім. zygota — запліднена яйцеклітина). Гомозиготність (homozygosity або homozygosis) — генетична однорідність зиготи (організму), яка виникла від злиття гамет, ідентичних за якісним і кількісним складом та структурним розміщенням усіх або частини генів. Гомозиготність може бути повною або частковою, зумовленою певними парами алелів (АА або аа, ААВВ, Ааbb, aabb тощо). Групу гомозиготних організмів називають чистою лінією. Г. утворюються при самозапиленні або близькоспорідненому схрещуванні типу «брат × сестра» (інбридинг, інцухт). Г. утворюють гамети одного типу і не сприяють збільшенню генетичного різномаїття популяцій. Гомозиготний організм — особина, яка містить у клітинах тіла однакові гени певної алельної пари (АА або аа). Вихідна для гомозиготного організму зигота утворюється внаслідок з’єднання гамет, що несуть однакові алелі даного гену, А та А або а та а. При розмноженні такої особини розщеплення у наступних поколіннях бути не може; одна й та ж особина може бути гомозиготною по одній або декількох алельних парах і гетерозиготною по інших (ААBb, AABB, AaBBCc, AABBCc і т.п.). Організми, гомозиготні за летальним або напівлетальним геном, нежиттєздатні. Гомогаметна стать — це стать, у якої, на відміну від гетерогаметної, в ході мейозу утворюються однаково диференційовані за статтю гамети. Гомогаметні особини мають дві Х-хромосоми. У людини, у ссавців гомогаметною є жіноча стать, а у птахів та рептилій — чоловіча.
Термін «гомозигота» важливий для розуміння основних явищ та закономірностей генетики, фармакогенетики, геноміки, генної інженерії тощо.
Літ.: Генетика з основами селекції / С.І. Стрельчук, С.В. Демидов, Т.Д. Бердишев та ін. — К., 2000; Глазко В.И., Глазко Г.В. Русско-англо-украинский толковый словарь по прикладной генетике, ДНК — технологии и биоинформатике. — К., 2001; Жегунов Г.Ф., Жегунова Г.П. Цитогенетические основы жизни. — Х., 2004.