ФАРМАЦЕВТ — фахівець з фармацевтичною освітою, основною діяльністю якого є забезпечення широких верств населення фармацевтичними препаратами, виробами медичного призначення та іншими товарами (див. Фармацевтична допомога, Фармацевтичні послуги). Ф. — об’єднуюче поняття освітньо-кваліфікаційного рівня: спеціалістам з вищою фармацевтичною освітою присвоюється звання «провізор», з 2006 р. — «магістр», а з середньою фармацевтичною освітою — «молодший спеціаліст», з 2006 р. — «бакалавр».
Історично відокремлення фармації від медицини і, відповідно, спеціальностей «фармацевт» і «лікар» відбулося ще в ранньому середньовіччі. Сучасну підготовку Ф. здійснюють вищі і середні спеціальні медичні, фармацевтичні навчальні заклади України (згідно з наказом МОЗ України від 25.12.1992 р. № 195 «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовку і отримання звань в яких дають право займатися медичною й фармацевтичною діяльністю»). Ф. відповідно до класифікації видів фахової (економічної) діяльності (Класифікатор професій ДК 009–96) може працювати у сфері виробництва, оптової і роздрібної реалізації фармацевтичних, косметичних товарів, парфумерії, медичних й ортопедичних виробів, окулярів, лінз, скелець тощо. Ф. може обіймати посади завідувача і заступника завідувача відділу аптеки, завідувача відділу аптечної бази, складу та лаборанта. Ф. повинен виконувати організаційну, технічну, технологічну, обліково-звітну, контрольно-аналітичну функції та вміти вирішувати типові завдання діяльності щодо постачання аптечних закладів ЛП і виробів медичного призначення, фармацевтичної інформації та реклами, зберігання ЛП, сировини рослинного та тваринного походження, виробів медичного призначення, роботи з НТД, ДФУ, інформаційною літературою, заготівлі ЛРС, менеджменту і маркетингу у фармації, забезпечення медичної служби Збройних сил України ЛП і виробами медичного призначення в польових умовах, забезпечення ЛП амбулаторних і стаціонарних хворих, надання невідкладної медичної допомоги, бухгалтерського обліку і звітності, обліку витрат товарів, касових операцій, обліку праці та заробітної плати, інвентаризації основних засобів, виробничих запасів, готової продукції й товарів, приготування ліків в умовах аптеки, забезпечення технологічного процесу, роботи з технічними засобами, техніки безпеки й екології, здійснення відповідних розрахунків щодо виготовлення ліків в умовах аптеки, використання ЛРС, контролю якості ЛП, приготування та стандартизації робочих розчинів, відбору проб для аналізу, аналізу ЛП, обробки результатів аналізу та їх оцінки. Ф. сьогодні є професійним виконавцем державної політики щодо забезпечення населення України ЛП і виробами медичного призначення.
Большой толковый словарь русского языка.– СПб., 1998; Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників.– К., 2002; «Еженедельник АПТЕКА». — № 32 (703), 33 (704). — 2009; Сятиня М.Л. Історія фармації.– Львів, 2002; Юридичні аспекти фармації. — Х., 2004.