ГРОШІ (лат. grossus — товстий) — специфічний товар, що є мірою вартості, еквівалентом у порівнянні цінності товарів. Г. виникли внаслідок зростання обмінних операцій у формі товарних Г. (предмети першої необхідності, прикраси). Розвиток товарного виробництва сприяв появі іншої форми повноцінних Г. — металевих (зливків металу, монет). Розширення масштабів суспільного виробництва й обігу, необхідність скорочення витрат на виготовлення Г. зумовили доцільність упровадження неповноцінної форми Г. — кредитних, до складу яких входять паперові, депозитні, квазігроші (векселі, чеки). Сучасний грошовий ринок характеризується розширенням обсягів функціонування депозитних та квазігрошей, оскільки вони підвищують ліквідність ринку, дозволяють зменшити масу платіжних засобів в обороті, прискорюють управління грошовою масою. Сучасні Г. виконують такі функції: а) міра вартості — формування ціни через вимірювання вартості товару; б) засіб обігу — забезпечення обігу, посередництво в обміні товарів; в) засіб платежу — обслуговування суб’єктів економічних відносин, між якими виникають різноманітні боргові зобов’язання у процесі товарообігу; г) засіб накопичення — обслуговування процесу збереження вартості шляхом накопичення платіжних засобів; д) світові Г. — обслуговування зміни вартості в міжнародному економічному обороті. Сучасний розвиток суспільних відносин вимагає підтримання таких властивостей Г.: стабільність вартості, економічність, тривалість використання, однорідність, подільність, портативність. Рух Г. між суб’єктами економічних відносин у відтворенні формує грошовий оборот. Грошовий оборот забезпечується певною масою Г., регулювання розміру якої є ключовим напрямком грошово-кредитної політики держави. У разі надмірної величини Г. відбувається їх знецінення, що негативно впливає на економічний розвиток. При недостатній кількості Г. знижується платоспроможний попит, що також негативно впливає на товарообіг. Грошова маса, як сукупність запасів Г. у всіх їх формах, має свої специфічні показники — грошові агрегати, які характеризують певний набір елементів грошової маси залежно від їх ліквідності. Структура грошової маси істотно відрізняється у розвинених та слаборозвинених країнах. В Україні маса Г. характеризується високими темпами зростання (набагато вищими, ніж зростання ВВП) та надмірною часткою в ній готівки, що спричиняє знецінення національної грошової одиниці. Величина грошової маси має відповідати умовам рівняння обміну І. Фішера:
M · V = P · Q, звідки M = P · Q / V,
де М — середня маса Г., що перебуває в обороті за даний період; V — швидкість обороту Г.; Р — середній рівень цін на товари та послуги; Q — натуральний об’єм товарів та послуг, реалізованих у цей період.
Зміна швидкості обороту Г. істотно впливає на їх пропозицію, а отже й на платоспроможний попит, витрати обороту, інтенсивність економічних процесів.
Сповільнення грошового обороту підвищує попит на Г., зменшує платоспроможний попит і є антиінфляційним засобом. Зменшення грошової маси відбувається завдяки таким діям банківської системи, як підвищення облікової ставки НБУ, зростання норм обов’язкового резервування, обсягів операцій на відкритому ринку. Закріплена нормативними актами організація грошового обороту в країні створює грошову систему, складовими елементами якої є система безготівкових розрахунків (див. Безготівкові розрахунки), валютна система (див. Валютне регулювання), система готівкового обороту.
Гроші та кредит / За ред. М.І. Савлука. — К., 2002; Долан Э.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Под общ. ред. В. Лукашевича, М. Ярцева. — СПб., 1994; Финансы. Денежное обращение. Кредит / Под ред. проф. Л.А. Дробозиной. — М., 2000; Baily M.N. Macroeconomics, financial markets, and the international sector. — Boston, 1991.